1. Тазова і стегнова кістки. Наколінок.

2. Кістки гомілки і стопи. Особливості їх будови у віковому аспекті.

3. Види з’єднань кісток, будова суглобів.

 (Заняття  3.)

Тема 1. Тазова і стегнова кістки. Наколінок.

 

Тазовий пояс; пояс нижньої кінцівки

(cingulum pelvicum; cingulum membri inferioris)

Він включає в себе:

- дві кульшові кістки (ossa coxae);

- крижову кістку (os sacrum).

Описание: IMAGE242

Кульшова кістка (os coxae)

Кульшова кістка складається з:

- клубової кістки (os ilium);

- лобкової кістки (os pubis);

- сідничої кістки (os ischii).

У тій ділянці (ззовні), де тіла (corpora) усіх трьох кісток зростаються, утворюється кульшова западина (acetabulum), яка має:

- півмісяцеву поверхню (facies lunata);

- ямку кульшової западини (fossa acetabuli);

- кант кульшової западини; край кульшової западини (limbus acetabuli; margo acetabuli);

- вирізку кульшової западини (incisura acetabuli).

 

Кульшова кістка має затульний отвір (foramen obturatum) та велику сідничу вирізку (incisura ischiadica major).

Описание: IMAGE237

Клубова кістка (os ilium; ilium)

Клубова кістка складається з:

- тіла клубової кістки (corpus ossis ilii);

- крила клубової кістки (ala ossis ilii);

- має дугоподібну лінію (linea arcuata).

Крило клубової кістки (ala ossis ilii) вгорі закінчується клубовим гребенем (crista iliaca), на якому розрізняють:

- зовнішню губу (labium externum);

- внутрішню губу (labium internum);

- проміжну лінію (linea intermedia).

Спереду клубовий гребінь (crista iliaca) закінчується:

- верхньою передньою клубовою остю (spina iliaca anterior superior);

- нижньою передньою клубовою остю (spina iliaca anterior inferior).

Ззаду клубовий гребінь (crista iliaca) закінчується:

- верхньою задньою клубовою остю (spina iliaca posterior superior);

- нижньою задньою клубовою остю (spina iliaca posterior inferior).

На внутрішній поверхні крила клубової кістки (facies interna alae ossis ilii) є велика клубова ямка (fossa iliaca).

На зовнішній сідничній поверхні клубової кістки (facies glutea ossis ilii) містяться:

- передня сіднична лінія (linea glutea anterior);

- задня сіднична лінія (linea glutea posterior);

- нижня сіднична лінія (linea glutea inferior).

До цих ліній прикріплюються сідничні м’язи (musculi glutei).

На крижово–тазовій поверхні (facies sacropelvica) розташована вушкоподібна поверхня (facies auricularis) для з’єднання з однойменною поверхнею крижової кістки (os sacrum), а вище і ззаду від неї розташована клубова горбистість (tuberositas iliaca).

Описание: IMAGE235

Лобкова кістка (os pubis; pubis)

Лобкова кістка розташована спереду і присередньо від клубової кістки (os ilium) та має:

- тіло лобкової кістки (corpus ossis pubis);

- верхню гілку лобкової кістки (ramus superior ossis pubis);

- нижню гілку лобкової кістки (ramus inferior ossis pubis). Останні, з’єднуючись, утворюють лобковий симфіз (symphysis pubis).

На місці переходу верхньої гілки лобкової кістки (ramus superior ossis pubis) у нижню гілку лобкової кістки (ramus inferior ossis pubis) розташована симфізна поверхня (facies symphysialis).

На верхній гілці лобкової кістки (ramus superior ossis pubis) міститься гребінь лобкової кістки (pecten ossis pubis), який присередньо закінчується лобковим горбком (tuberculum pubicum), який розташований на тілі лобкової кістки (corpus ossis pubis).

Присередньо від лобкового горбка (tuberculum pubicum) до симфізної поверхні (facies symphysialis) йде короткий лобковий гребінь (crista pubica).

Нижній край верхньої гілки лобкової кістки (margo inferior rami superioris ossis pubis), який оточує затульний отвір (foramen obturatum), містить затульну борозну (sulcus obturatorius), яка обмежена;

- переднім затульним горбком (tuberculum obturatorium anterius);

- заднім затульним горбком (tuberculum obturatorium posterius).

Між лобковим горбком (tuberculum pubicum) та кульшовою западиною (acetabulum) над затульним отвором (foramen obturatum) розташований затульний гребінь (crista obturatoria).

На місці зрощення клубової кістки (os ilium) з лобковою кісткою (os pubis) розташоване клубово–лобкове підвищення (eminentia iliopubica).

Описание: IMAGE236

Сіднича кістка (os ischii; ischium)

Сіднича кістка має тіло сідничої кістки (corpus ossis ischii) і гілку сідничої кістки (ramus ossis ischii), ззаду і знизу від якої розташований сідничий горб (tuber ischiadicum).

Над сідничим горбом розташована сіднича ость (spina ischiadica), яка відокремлює велику сідничу вирізку (incisura ischiadica major) від малої сідничої вирізки (incisura ischiadica minor).

Лобкова і сіднича кістки обмежовують затульний отвір (foramen obturatum).

Вільна частина нижньої кінцівки

(pars libera membri inferioris)

Вона поділяється на:

- стегно (femur);

- гомілку (crus);

- стопу (pes).

 

Стегнова кістка (femur; os femoris)

Стегнова кістка є складовою частиною стегна (femur), це типова довга (трубчаста) кістка (os longum), яка має:

- проксимальний наросток, епіфіз (epiphysis proximalis), або проксимальний кінець (extremitas proximalis);

- дистальний наросток, епіфіз (epiphysis distalis), або дистальний кінець (extremitas distalis);

- тіло стегнової кістки, діафіз (corpus femoris; diaphysis femoris).

На проксимальному наростку стегнової кістки (epiphysis proximalis femoris) міститься головка стегнової кістки (caput femoris), на якій є суглобова поверхня головки (facies articularis capitis) для з’єднання з кульшовою западиною (acetabulum).

Описание: IMAGE243

На головці стегнової кістки (caput femoris) розташована ямка головки стегнової кістки (fovea capitis femoris).

Дистальніше від головки стегнової кістки (caput femoris) добре помітна шийка стегнової кістки (collum femoris), а ззаду:

- великий вертлюг (trochanter major), на ньому розташована вертлюгова ямка (fossa trochanterica);

- малий вертлюг (trochanter minor).

Ззаду вертлюги (trochanteres) сполучаються між собою міжвертлюговим гребенем (crista intertrochanterica), а спереду – міжвертлюговою лінією (linea intertrochanterica).

Передня поверхня тіла стегнової кістки (facies anterior corporis femoris) гладка, а на задній поверхні (facies posterior) розташована шорстка лінія (linea aspera), яка складається з:

- бічної губи (labium laterale);

- присередньої губи (labium mediale).

Присередня губа (labium mediale) вгорі переходить у гребінну лінію (linea pectinea), а бічна губа (labium laterale) – у сідничну горбистість (tuberositas glutea).

Донизу ці губи (labia) розходяться і обмежовують підколінну поверхню (facies poplitea).

На дистальному наростку стегнової кістки (epiphysis distalis ossis femoris) розташовані:

- бічний виросток (condylus lateralis);

- присередній виросток (condylus medialis), вище від яких знаходяться:

- бічний надвиросток (epicondylus lateralis);

- присередній надвиросток (epicondylus medialis).

Між бічним виростком (condylus lateralis) та присереднім виростком (condylus medialis) розміщена міжвиросткова ямка (fossa intercondylaris), яка вгорі і ззаду обмежована міжвиростковою лінією (linea intercondylaris).

На передній поверхні дистального наростка знаходиться наколінкова поверхня (facies patellaris) для з’єднання з наколінком.

 

Наколінок (patella)

Наколінок є губчастою сесамоподібною кісткою (os sesamoideum), яка розташована у товщі сухожилка чотириголового м’яза стегна (musculus quadriceps femoris) і має:

- основу наколінка (basis patellae);

- верхівку наколінка (apex patellae);

- передню поверхню (facies anterior);

- суглобову поверхню (facies articularis).

 

Описание: r7

 

Тема 2. Кістки гомілки і стопи. Особливості їх будови у віковому аспекті.

Кістки гомілки (ossa cruris)

До них належать:

- присередньо розташована великогомілкова кістка (tibia);

- збоку розташована малогомілкова кістка (fibula).

Це типові довгі (трубчасті) кістки (ossa longa). Вони є складовою частиною гомілки (crus).

 

Великогомілкова кістка (tibia)

Великогомілкова кістка має:

- проксимальний наросток, епіфіз (epiphysis proximalis), або проксимальний кінець (extremitas proximalis);

- дистальний наросток, епіфіз (epiphysis distalis), або дистальний кінець (extremitas distalis);

- тіло великогомілкової  кістки, діафіз (corpus tibiae; diaphysis tibiae).

На проксимальному наростку великогомілкової кістки (epiphysis proximalis tibiae) містяться:

- присередній виросток (condylus medialis);

- бічний виросток (condylus lateralis), на яких розташована:

- верхня суглобова поверхня (facies articularis superior), яка розділена міжвиростковим підвищенням (eminentia intercondylaris).

Міжвиросткове підвищення великогомілкової кістки (eminentia intercondylaris tibiae) складається з:

- присереднього міжвиросткового горбка (tuberculum intercondylare mediale);

- бічного міжвиросткового горбка (tuberculum intercondylare laterale).

Спереду і ззаду від міжвиросткового підвищення (eminentia intercondylaris) знаходяться:

- переднє міжвиросткове поле (area intercondylaris anterior);

- заднє міжвиросткове поле (area intercondylaris posterior).

Збоку і знизу на бічному виростку великогомілкової кістки (condylus lateralis tibiae) розташована малогомілкова суглобова поверхня (facies articularis fibularis) для з’єднання з малогомілковою кісткою (fibula).

Тіло великогомілкової кістки (corpus tibiae) має трикутну форму, на ньому розрізняють:

- присередню поверхню (facies medialis);

- бічну поверхню (facies lateralis);

- задню поверхню (facies posterior), на якій розташована лінія камбалоподібного м’яза (linea musculi solei);

- присередній край (margo medialis);

- міжкістковий край (margo interosseus);

- передній край (margo anterior).

У верхній частині переднього краю тіла великогомілкової кістки (margo anterior corporis tibiae) розташована горбистість великогомілкової кістки (tuberositas tibiae).

На дистальному наростку великогомілкової кістки (epiphysis distalis tibiae) з присереднього боку розташована присередня кісточка (malleolus medialis), яка має:

- кісточкову борозну (sulcus malleolaris);

- суглобову поверхню присередньої кісточки (facies articularis malleoli medialis) для з’єднання з надп’ятковою кісткою (talus).

З бічного боку на дистальному наростку (epiphysis distalis) є малогомілкова вирізка (incisura fibularis) для з’єднання із малогомілковою кісткою.

 

 

Малогомілкова кістка (fibula)

Малогомілкова кістка має:

- проксимальний наросток, епіфіз (epiphysis proximalis), або проксимальний кінець (extremitas proximalis);

- дистальний наросток, епіфіз (epiphysis distalis), або дистальний кінець (extremitas distalis);

- тіло малогомілкової  кістки, діафіз (corpus fibulae; diaphysis fibulae).

На проксимальному наростку малогомілкової кістки (epiphysis proximalis fibulae) є:

- головка малогомілкової кістки (caput fibulae), на якій розташована суглобова поверхня головки малогомілкової кістки (facies articularis capitis fibulae), що закінчується верхівкою головки малогомілкової кістки (apex capitis fibulae);

- знизу від головки знаходиться шийка малогомілкової кістки (collum fibulae).

На тілі малогомілкової кістки (corpus fibulae) розрізняють:

- бічну поверхню (facies lateralis);

- присередню поверхню (facies medialis);

- задню поверхню (facies posterior);

- передній край (margo anterior);

- міжкістковий край (margo interosseus);

- задній край (margo posterior).

На дистальному наростку малогомілкової кістки (epiphysis distalis fibulae) розташована бічна кісточка (malleolus lateralis), на якій розміщена ямка бічної кісточки (fossa malleoli lateralis).

Описание: IMAGE262

На бічній кісточці (malleolus lateralis) є суглобова поверхня бічної кісточки (facies articularis malleoli lateralis) для з’єднання з надп’ятковою кісткою (talus), а позаду неї проходить кісточкова борозна (sulcus malleolaris).

Рентгенівський знімок

Магнітно-резонансна томографія

 

Кістки стопи (ossa pedis)

Вони поділяються на:

- заплеснові кістки (ossa tarsi);

- плеснові кістки (ossa metatarsi);

- кістки пальців (ossa digitorum).

Заплеснові кістки (ossa tarsi; ossa tarsalia)

Заплеснові кістки розташовані у два ряди:

- проксимальний ряд;

- дистальний ряд.

До проксимального ряду заплеснових кісток (ossa tarsi) належать:

- надп’яткова кістка (talus);

- п’яткова кістка (calcaneus).

До дистального ряду заплеснових кісток (ossa tarsi) належать:

- човноподібна кістка (os naviculare);

- кубоподібна кістка (os cuboideum);

- три клиноподібні кістки (ossa cuneiformia).

 

Надп’яткова кістка (talus)

Надп’яткова кістка має:

- тіло надп’яткової кістки (corpus tali);

- шийку надп’яткової кістки (collum tali);

- головку надп’яткової кістки (caput tali).

Зверху на тілі надп’яткової кістки (corpus tali) є блок надп’яткової кістки (trochlea tali), який має:

- верхню поверхню (facies superior);

- бічну кісточкову поверхню (facies malleolaris lateralis);

- присередню кісточкову поверхню (facies malleolaris medialis).

Збоку на тілі надп’яткової кістки (corpus tali) розташований бічний відросток надп’яткової кістки (processus lateralis tali).

Ззаду на тілі надп’яткової кістки (corpus tali) розміщений задній відросток надп’яткової кістки (processus posterior tali), який борозною сухожилка довгого м’яза–згинача великого пальця (sulcus tendinis musculi flexoris hallucis longi) поділяється на:

- бічний горбок (tuberculum laterale);

- присередній горбок (tuberculum mediale).

Знизу на тілі надп’яткової кістки (corpus tali) є:

- передня п’яткова суглобова поверхня (facies articularis calcanea anterior);

- середня п’яткова суглобова поверхня (facies articularis calcanea media);

- задня п’яткова суглобова поверхня (facies articularis calcanea posterior).

Між задньою п’ятковою суглобовою поверхнею (facies articularis calcanea posterior) та середньою п’ятковою суглобовою поверхнею (facies articularis calcanea media) розташована борозна надп’яткової кістки (sulcus tali), яка разом з борозною п’яткової кістки (sulcus calcanei) утворює пазуху заплесна (sinus tarsi).

Головка надп’яткової кістки (caput tali) спереду закінчується човноподібною суглобовою поверхнею (facies articularis navicularis).

 

П’яткова кістка (calcaneus)

П’яткова кістка має: – п’ятковий горб (tuber calcanei), який забезпечує опору тіла людини.

Зверху на п’ятковій кістці (calcaneus) розташовані:

- передня надп’яткова суглобова поверхня (facies articularis talaris anterior);

- середня надп’яткова суглобова поверхня (facies articularis talaris media);

- задня надп’яткова суглобова поверхня (facies articularis talaris posterior).

Між середньою надп’ятковою суглобовою поверхнею (facies articularis talaris media) та задньою надп’ятковою суглобовою поверхнею (facies articularis talaris posterior) розташована борозна п’яткової кістки (sulcus calcanei), яка з борозною надп’яткової кістки (sulcus tali) утворює пазуху заплесна (sinus tarsi).

Cередня надп’яткова суглобова поверхня (facies articularis talaris media) розташована на відростку п’яткової кістки – підпорі надп’яткової кістки (sustentaculum tali). Інколи вона відсутня.

Під підпорою надп’яткової кістки (sustentaculum tali) розміщена борозна сухожилка довгого м’яза–згинача великого пальця (sulcus tendinis musculi flexoris hallucis longi).

Із зовнішнього боку по п’ятковій кістці (calcaneus) проходить борозна сухожилка довгого малогомілкового м’яза (sulcus tendinis musculi fibularis longi; sulcus tendinis musculi peronei longi). Ця борозна обмежена угорі малогомілковим блоком (trochlea fibularis; trochlea peronealis).

Спереду на п’ятковій кістці (calcaneus) розташована кубоподібна суглобова поверхня (facies articularis cuboidea).

До дистального ряду заплеснових кісток (ossa tarsi) належать:

- човноподібна кістка (os naviculare), яка має горбистість човноподібної кістки (tuberositas ossis navicularis);

- кубоподібна кістка (os cuboideum), на якій знаходяться:

- борозна сухожилка довгого малогомілкового м’яза (sulcus tendinis musculi fibularis longi; sulcus tendinis musculi peronei longi);

- горбистість кубоподібної кістки (tuberositas ossis cuboidei);

- п’ятковий відросток (processus calcaneus).

- три клиноподібні кістки (ossa cuneiformia), а саме:

- бічна клиноподібна кістка (os cuneiforme laterale);

- проміжна клиноподібна кістка (os cuneiforme  intermedium);

- присередня клиноподібна кістка (os cuneiforme mediale).

Плеснові кістки (ossa metatarsi)

Описание: IMAGE289

Це п’ять коротких (трубчастих) кісток (ossa brevia), які мають:

- проксимальний наросток, епіфіз (epiphysis proximalis), або проксимальний кінець (extremitas proximalis);

- дистальний наросток, епіфіз (epiphysis distalis), або дистальний кінець (extremitas distalis);

- тіло плеснових кісток, діафіз (corpus ossium metatarsi; diaphysis ossium metatarsi).

Проксимальний наросток плеснових кісток (epiphysis proximalis ossium metatarsi) утворює основу плеснової кістки (basis ossis metatarsi).

На дистальному наростку плеснових кісток (epiphysis distalis ossium metatarsi) розміщена головка плеснової кістки (caput ossis metatarsi).

Між наростками (epiphyses) розташоване тіло плеснової кістки (corpus ossis metatarsi).

Описание: IMAGE284Описание: IMAGE285

Описание: IMAGE286Описание: IMAGE287

Описание: IMAGE288

 

На основах II і V кісток з бічних сторін знаходяться суглобові поверхні (facies articulares).

Присередньо основи першої плеснової кістки [I] (basis ossis metatarsi [I]) розташована горбистість першої плеснової кістки [I] (tuberositas ossis metatarsi primi [I]).

Збоку основи п’ятої плеснової кістки [V] (basis ossis metatarsi quinti [V]) розташована горбистість п’ятої плеснової кістки [V] (tuberositas ossis metatarsi quinti [V]).

 

Кістки пальців; фаланги (ossa digitorum; phalanges)

Кістки пальців складаються із:

- проксимальних фаланг (phalanges proximales);

- середніх фаланг (phalanges mediae);

- кінцевих фаланг (phalanges distales).

 

Великий палець стопи (hallux) має лише проксимальну фалангу (phalanx proximalis) та кінцеву фалангу (phalanx distalis).

На дистальних кінцях кожної кінцевої фаланги (phalanx distalis) міститься горбистість кінцевої фаланги (tuberositas phalangis distalis).

Кістки пальців (ossa digitorum) мають:

- основу фаланги (basis phalangis);

- тіло фаланги (corpus phalangis);

- головку фаланги (caput phalangis).

На головці фаланг (caput phalangium), крім кінцевих фаланг (phalangium distales) розташований блок фаланги (trochlea phalangis).

Рентгенівський знімок

Магнітно-резонансна томографія

VIDEO

 

Перелік питань до змістовного модуля 2.

Анатомія кісток скелета

 

1. Основні осі і площини тіла людини.

2. Визначення скелета ;основні функції скелета.

3. Основні стадії розвитку скелета в філо- та онтогенезі.

4. Кістка як орган.

5. Класифікація кісток. Основні етапи розвитку кісток.

6. Загальний план будови хребців: описати і продемонструвати на препаратах..

7. Особливості будови шийних, грудних і поперекових хребців: назвати і продемонструвати на препаратах.

8. Будова крижової кістки і куприка: описати і продемонструвати на препаратах.

9. Хребтовий стовп в цілому. Відділи хребтового стовпа: назвати і продемонструвати на препаратах.

10. Класифікація ребер. Будова 1-XII ребер: описати і продемонструвати на препаратах.

11. Будова груднини: описати і продемонструвати на препараті.

12. Грудна клітка в цілому: описати і продемонструвати на препараті.

13. Відділи черепа: назвати і продемонструвати на препараті.

14. Норми /положення/ черепа, які використовуються при його вивченні в антропології і медицині: назвати і продемонструвати.

15. Мозковий череп: кістки які його утворюють; назвати і продемонструвати на препараті. Особливості розвитку кісток мозкового черепа.

16. Мозковий череп: частини, назвати і продемонструвати на препараті кістки, які утворюють склепіння і основу черепа.

17. Потилична кістка: частини, їх будова, описати і продемонструвати на ізольованому препараті та на черепі.

18. Лобова кістка: частини, їх будова, описати і продемонструвати на ізольованому препараті та на черепі.

19. Тім'яна кістка: поверхні, краї, кути; назвати і продемонструвати на ізольованому препараті та на черепі. Визначити належність кістки до правої чи лівої сторони.

20. Решітчаста кістка: частини, їх будова, описати і продемонструвати на ізольованому препараті та на черепі.

21. Клиноподібна кістка: частини, їх будова, описати і продемонструвати на ізольованому препараті та на черепі.

22. Скронева кістка: частини, їх будова, описати і продемонструвати на ізольованому препараті та на черепі.

23. Канали скроневої кістки: описати і продемонструвати хід каналу лицевого нерва і його відгалуження; хід сонного каналу і його відгалуження; хід м'язово-трубного каналу і його півканалів; хід барабанного і соскоподібного канальців.

24. Лицевий череп: кістки які його утворюють; назвати і продемонструвати на препараті. Особливості розвитку кісток лицевого черепа.

25. Верхня щелепа: частини ,відростки, їх будова; описати і продемонструвати на ізольованому препараті та на черепі. Вікові особливості верхньої щелепи.

26. Нижня щелепа: частини, їх будова; описати і продемонструвати на ізольованому препараті та на черепі. . Вікові особливості нижньої щелепи

27. Нижня носова раковина, леміш, під’язикова кістка: їх будова; описати і продемонструвати положення в черепі.

28. Сльозова, носова, вилична, піднебінна кістки: їх будова; описати і продемонструвати положення в черепі.

28. Скронева ямка: межі, стінки; описати і продемонструвати на препараті черепа.

29. Підскронева ямка: межі, стінки, сполучення; описати і продемонструвати на препараті черепа.

30. Крило-піднебінна ямка: межі, стінки, сполучення;

31. Очна ямка: межі очноямкового входу, стінки, сполучення; описати і продемонструвати на препараті черепа.

32. Носова порожнина: межі входу і виходу носової порожнини, її стінки; описати і продемонструвати на препараті черепа.

32. Носові ходи: їх будова, сполучення; описати і продемонструвати на препараті черепа.

33. Кісткове піднебіння та :його будова; описати і продемонструвати на препараті черепа

34. Анатомічні утворення внутрішньої і зовнішньої поверхні склепіння черепа: описати і продемонструвати на препараті.

35. Анатомічні утворення зовнішньої основи черепа: описати і продемонструвати на препараті.

36. Внутрішня основа черепа: межі, будова, сполучення передньої черепної ямки; описати і продемонструвати на препараті.

37. Внутрішня основа черепа: межі, будова, сполучення середньої черепної ямки; описати і продемонструвати на препараті.

38. Внутрішня основа черепа: межі, будова, сполучення задньої черепної ямки; описати і продемонструвати на препараті.

39. Вікові особливості будови кісток черепа.

40. Статеві та індивідуальні особливості будови кісток черепа.

41. Частини і будова трубчастих кісток: назвати і продемонструвати на препаратах.

42. Верхня кінцівка: її частини і кістки, що їх утворюють. Назвати і продемонструвати на препаратах

43. Розвиток скелета верхньої кінцівки. Варіанти та аномалії розвитку.

44. Кістки поясу верхньої кінцівки: лопатка та ключиця. Описати і продемонструвати на препаратах, визначити належність кісток до правої чи лівої сторони.

45. Плечова кістка: частини; описати і продемонструвати на препараті їх будову, визначити належність кістки до правої чи лівої сторони.

46. Променева кістка: частини, описати і продемонструвати на препараті їх будову, визначити належність кістки до правої чи лівої сторони.

47. Ліктьова кістка: частини, описати і продемонструвати на препараті їх будову, визначити належність кістки до правої чи лівої сторони.

48. Кисть: відділи; будова кісток зап’ястка, кісток п’ястка та фаланг пальців кисті. Описати і продемонструвати на препаратах.

49. Нижня кінцівка: її частини і кістки, що їх утворюють. Назвати і продемонструвати на препаратах.

50. Розвиток скелета нижньої кінцівки. Варіанти і аномалії розвитку.

51. Кульшова кістка: описати і продемонструвати на препараті її будову. В наслідок зрощення яких кісток вона утворюється?

52. Клубова кістка: частини, описати і продемонструвати на препараті їх будову.

53. Лобкова кістка: частини, описати і продемонструвати на препараті їх будову.

54. Сіднична кістка :частини, описати і продемонструвати на препараті їх будову.

55. Таз в цілому: його частини; описати і продемонструвати на препараті. Статеві та вікові особливості тазу. Назвати та описати основні розміри тазу.

56. Стегнова кістка: частини, описати і продемонструвати на препараті їх будову, визначити належність кістки до правої чи лівої сторони.

57. Великогомілкова кістка: частини, описати і продемонструвати на препараті їх будову, визначити належність кістки до правої чи лівої сторони.

58. Малогомілкова кістка :частини, описати і продемонструвати на препараті їх будову, визначити належність кістки до правої чи лівої сторони.

59. Стопа: відділи, кістки що їх утворюють. Будова а плеснових кісток, плеснових кісток, фаланг пальців стопи. Описати і продемонструвати на препаратах.

60. Визначення “твердої основи стопи”. Продемонструйте кістки, які складають тверду основу стопи.

61. Гомологія кісток верхньої та нижньої кінцівок.

 

Перелік практичних навичок до змістовного модуля 2.

Анатомія кісток скелета

 

Хребець

- Тіло хребця

- Дуга хребця

- Верхня хребцева вирізка

- Нижня хребцева вирізка

- Хребцевий отвір

- Остистий відросток

- Поперечний відросток

- Верхній суглобовий відросток

- Нижній суглобовий відросток

Шийні хребці

- Передня дуга атланта

- Ямка зуба

- Борозна хребтової артерії

- Задня дуга атланта

- Бічна маса атланта

- Зуб осьового хребця

- Сонний горбок (VІ шийного хребця)

- Поперечний отвір

- Передній горбик

- Задній горбик

- Борозна спинномозкового нерва

Грудні хребці

- Верхня реброва ямка

- Нижня реброва ямка

- Реброва ямка поперечного відростка

Поперекові хребці

- Додатковий відросток

- Соскоподібний відросток

Крижова кістка

- Основа крижової кістки

- Вушкоподібна поверхня крижової кістки

- Верхівка крижової кістки

- Гористість крижової кістки

- Тазова поверхня

- Поперечні лінії

- Передні крижові отвори

- Спинна поверхня

- Задні крижові отвори

- Серединний крижовий гребень

- Присередній крижовий гребень

- Бічний крижовий гребень

- Крижовий канал

- Крижовий розтвір

Ребро

- Головка ребра

- Суглобова поверхня головки ребра

- Гребінь головки ребра

- Шийка ребра

- Тіло ребра

- Горбок ребра

- Кут ребра

- Борозна ребра

- Горбок переднього драбинчастого м'яза (на першому ребрі)

- Борозна підключичної артерії (на першому ребрі)

- Борозна підключичної вени (на першому ребрі)

- Горбистість переднього зубчастого м'яза

Груднина

- Ручка груднини

- Яремна вирізка (груднини)

- Ключична вирізка

- Тіло груднини

- Реброві вирізки

- Мечоподібний відросток

- Кут груднини

Лобова кістка

- Лобова луска

- Лобовий горб

- Надбрівна дуга

- Надперенісся

- Борозна верхньої стрілової пазухи

- Лобовий гребень

- Сліпий отвір

- Надочноямковий край

- Надочноямковий отвір

- Виличний відросток

- Очноямкова частина

- Ямка сльозової залози

- Носова частина

- Носова ость

- Решітчаста вирізка

- Лобова пазуха

Тім’яна кістка

- Потиличний край

- Лусковий край

- Стріловий край

- Лобовий край

- Лобовий кут

- Потиличний кут

- Клиноподібний кут

- Соскоподібний кут

- Тім’яний отвір

- Борозна верхньої стрілової пазухи

- Тім’яний горб

- Верхня скронева лінія

Потилична кістка

- Великий отвір

- Основна частина

- Глотковий горбок

- Схил

- Бічна частина

- Потиличний виросток

- Виростковий канал

- Виросткова ямка

- Яремна вирізка

- Яремний відросток

- Канал під'язикового нерва

- Потилична луска

- Зовнішній потиличний виступ

- Верхня каркова лінія

- Нижня каркова лінія

- Внутрішній потиличний виступ

- Хрестоподібне підвищення

- Борозна поперечної пазухи

- Борозна сигмоподібної пазухи

--Борозна поперечної пазухи

Клиноподібна кістка

- Тіло клиноподібної кістки

- Турецьке сідло

- Гіпофізарна ямка

- Горбок сідла

- Спинка сідла

- Сонна борозна

- Клиноподібна пазуха

- Мале крило клиноподібної кістки

- Велике крило клиноподібної кістки

- Мозкова поверхня великого крила

- Скронева поверхня великого крила

- Підскронева поверхня великого крила

- Верхньощелепна поверхня великого крила

- Очноямкова поверхня великого крила

- Верхня очноямкова щілина

- Зоровий канал

- Круглий отвір

- Овальний отвір

- Остистий отвір

- Крилоподібний відросток

- Бічна пластина

- Присередня пластинка

- Крилоподібний канал

- Крилоподібна ямка

- Крилоподібна вирізка

Скронева кістка

- Кам'яниста частина скроневої кістки

- Верхній край кам’янистої частини

- Борозна верхньої кам’янистої пазухи

- Задній край кам’янистої частини

- Борозна нижньої кам’янистої пазухи

- Передній край кам'янистої частини

- Борозна нижньої кам’янистої пазухи

- Передня поверхня кам’янистої частини

- Покрівля барабанної порожнини

- Трійчасте втиснення

- Розтвір каналу великого кам’янистого нерва

- Борозна великого кам’янистого нерва

- Розтвір каналу малого кам’янистого нерва

- Борозна малого кам’янистого нерва

- Задня поверхня кам’янистої частини

- Внутрішній слуховий отвір

- Внутрішній слуховий хід

- Піддугова ямка

- Нижня поверхня кам’янистої частини

- Яремна ямка

- Шилоподібний відросток

- Шило-соскоподібний отвір

- Кам’яниста ямочка

- Зовнішній отвір сонного каналу

- Внутрішній отвір сонного каналу

- Соскоподібний відросток (скроневої кістки)

- Борозна сигмоподібної пазухи

- Соскоподібна вирізка

- Соскоподібний отвір

- Барабанна частина

- Лускова частина

- Виличний відросток

- Суглобовий горбок

- Нижньощелепна ямка

`- Зовнішній слуховий отвір

- Зовнішній слуховий хід

Решітчаста кістка

- Дірчаста пластинка

- Дірчасті отвори

- Перпендикулярна пластинка

- Решітчастий лабіринт

- Очноямкова пластинка

- Верхня носова раковина

- Середня носова раковина

Верхня щелепа

- Тіло верхньої щелепи

- Очноямкова поверхня

- Підочноямкова борозна верхньої щелепи

- Підочноямковий канал верхньої щелепи

- Підочноямковий край тіла верхньої щелепи

- Передня поверхня тіла верхньої щелепи

- Підочноямковий отвір верхньої щелепи

- Носова вирізка

- Підскронева поверхня тіла верхньої щелепи

- Горб верхньої щелепи

- Коміркові отвори

- Носова поверхня тіла верхньої щелепи

- Сльозова борозна

- Верхньощелепний роз твір

- Лобовий відросток верхньої щелепи

- Виличний відросток верхньої щелепи

- Піднебінний відросток верхньої щелепи

- Комірковий відросток

- Зубні комірки

Нижня щелепа

- Тіло нижньої щелепи

- Коміркова частина

- Коміркова дуга нижньої щелепи

- Зубні комірки

- Основа нижньої щелепи

- Підборідний виступ нижньої щелепи

- Підборідний горбок

- Підборідний отвір

- Двочеревцева ямка нижньої щелепи

- Щелепно-під'язикова лінія нижньої щелепи

- Під’язикова ямка

- Піднижньощелепна ямка

- Гілка нижньої щелепи

- Кут нижньої щелепи

- Жувальна горбистість

- Крилоподібна горбистість

- Вирізка нижньої щелепи

- Виростковий відросток нижньої щелепи

- Головка нижньої щелепи

- Шийка нижньої щелепи

- Крилоподібна ямка нижньої щелепи

- Вінцевий відросток нижньої щелепи

- Отвір нижньої щелепи

- Канал нижньої щелепи

Нижня носова раковина

- Сльозова кістка

Носова кістка

- Леміш

- Піднебінна кістка

- Перпендикулярна пластинка

- Клино-піднебінна вирізка

- Пірамідний відросток

- Горизонтальна пластинка

Вилична кістка

- Бічна поверхня

- Скронева поверхня

- Очноямкова поверхня

- Лобовий відросток

- Скроневий відросток

- Вилично-очноямковий отвір

- Вилично-лицевий отвір

- Вилично-скроневий отвір

Під’язикова кістка

- Тіло під’язикової кістки

- Малий ріг

- Великий ріг

Склепіння черепа

Скронева ямка

- Стінки скроневої ямки

- Вилична дуга

Підскронева ямка

- Стінки підскроневої ямки

Крило-піднебінна ямка

- Стінки крило-піднебінної ямки

Передня черепна ямка

Середня черепна ямка

Задня черепна ямка

Борозна верхньої стрілової пазухи (череп)

Борозна поперечної пазухи (череп)

Борозна сигмоподібної пазухи (череп)

Зовнішня основа черепа

- Рваний отвір (череп)

- Яремний отвір (череп)

- Сонний канал скроневої кістки (череп)

- М'язово-трубний канал (череп)

Кісткове піднебіння

- Великий піднебінний канал

- Малі піднебінні отвори

- Різцевий канал

Очна ямка

- Очноямковий вхід

- Надочноямковий край(череп)

- Підочноямковий край (череп)

- Стінки очної ямки

- Передній решітчастий отвір

- Задній решітчастий отвір

- Нижня очноямкова щілина

Кісткова носова порожнина

- Стінки кісткової носової порожнини

- Хоани

- Верхній носовий хід

- Середній носовий хід

- Нижній носовий хід

- Спільний носовий хід

Лопатка

- Реброва поверхня

- Підлопаткова ямка

- Задня поверхня

- Ость лопатки

 - Надплечовий відросток (акроміон)

 - Надостьова ямка

- Підостьова ямка

- Присередній край

- Бічний край

- Верхній край

- Дзьобоподібний відросток

- Вирізка лопатки

- Верхній кут

- Нижній кут

- Бічний кут

-Суглобова западина

-Надсуглобовий горбок

- Підсуглобовий горбок

- Шийка лопатки

Ключиця

- Груднинний кінець

- Тіло ключиці

- Надплечовий кінець

Плечова кістка

- Головка плечової кістки

- Анатомічна шийка

- Великий горбок

- Малий горбок

- Гребінь великого горбка

- Гребінь малого горбка

- Міжгорбкова борозна

- Хірургічна шийка

- Тіло плечової кістки

- Поверхні тіла

- Дельтоподібна горбистість

- Борозна променевого нерва

- Виросток плечової кістки

- Головочка плечової кістки

- Блок плечової кістки

- Ліктьова ямка

- Вінцева ямка

- Бічний надвиросток

- Променева ямка

- Присередній надвиросток

- Борозна ліктьового нерва

Променева кістка

- Головка променевої кістки

- Суглобовий обвід

- Суглобова ямка

- Шийка променевої кістки

- Тіло променевої кістки

- Горбистість променевої кістки

- Поверхні тіла променевої кістки

- Краї тіла променевої кістки

- Шилоподібний відросток променевої кістки

- Вирізка ліктьової кістки

- Зап‘ясткова суглобова поверхня

Ліктьова кістка

- Ліктьовий відросток

- Блокова вирізка

- Вінцевий відросток

- Горбистість ліктьової кістки

- Вирізка променевої кістки

- Тіло ліктьової кістки

- Поверхні тіла ліктьової кістки

- Краї тіла ліктьової кістки

- Головка ліктьової кістки

- Шилоподібний відросток ліктьової кістки

- Суглобовий обвід

Кістки кисті

- Зап'ясткові кістки

- Човноподібна кістка

- Півмісяцева кістка

- Тригранна кістка

- Горохоподібна кістка

- Кістка-трапеція

- Трапецієподібна кістка

- Головчаста кістка

 -Гачкувата кістка

- П’ясткові кістки

- Основа п’ясткової кістки

- Тіло п’ясткової кістки

- Головка п’ясткової кістки

- Кістки пальців кисті (фаланги пальців)

- Проксимальна фаланга

- Середня фаланга

- Кінцева фаланга

Кульшова кістка

- Кульшова западина

- Ямка кульшової западини

- Півмісяцева поверхня кульшової западини

- Вирізка кульшової западини

- Затульний отвір

- Велика сіднична вирізка

Клубова кістка

- Тіло клубової кістки

- Крило клубової кістки

-Клубовий гребінь

- Верхня передня клубова ость

- Нижня передня клубова ость

- Нижня задня клубова ость

- Верхня задня клубова ость

- Зовнішня губа

- Проміжна лінія

- Внутрішня губа

- Клубова ямка

- Сіднична поверхня

- Вушкоподібна поверхня

- Клубова горбистість

Сіднична кістка

- Тіло сідничої кістки

- Гілка сідничої кістки

- Сідничний горб

- Сіднична ость

- Мала сіднича вирізка

Лобкова кістка

- Тіло лобкової кістки

- Верхня гілка лобкової кістки

- Лобковий горбок

- Клубово-лобкове підвищення

- Симфізна поверхня

- Нижня гілка лобкової кістки

- Затульна борозна

Таз

- Тазова порожнина

- Великий таз

- Малий таз

- Межова лінія

- Лобкова дуга

- Верхній отвір таза

- Нижній отвір таза

Стегнова кістка

- Головка стегнової кістки

- Шийка стегнової кістки

- Малий вертлюг стегнової кістки

- Великий вертлюг стегнової кістки

- Міжвертлюговий гребінь

- Міжвертлюгова лінія

- Тіло стегнової кістки

- Поверхні тіла

- Шорстка лінія стегнової кістки

- Бічна губа

- Присередня губа

- Гребінна лінія

- Сіднична горбистість

- Підколінна поверхня

- Присередній виросток

- Надвиросток стегнової кістки

- Бічний виросток

- Надвиросток стегнової кістки

- Наколінкова поверхня

- Міжвиросткова ямка

Наколінок

Великогомілкова кістка

- Бічний виросток

- Малогомілкова суглобова поверхня

- Присередній виросток

- Верхня суглобова поверхня

- Переднє міжвиросткове поле

- Заднє міжвиросткове поле

- Міжвиросткове підвищення

- Тіло великогомілкової кістки

- Поверхні тіла великогомілкової кістки

- Горбистість великогомілкової кістки

- Краї великогомілкової кістки

- Присередня кісточка

- Малогомілкова вирізка

- Нижня суглобова поверхня

Малогомілкова кістка

- Головка малогомілкової кістки

- Тіло малогомілкової кістки

- Бічна кісточка

Кістки стопи

- Заплеснові кістки

- Надп’яткова кістка

- Головка надп'яткової кістки

- Шийка надп'яткової кістки

- Тіло надп'яткової кістки

- П'яткова кістка

- П'ятковий горб

- Підпора надп'яткової кістки

- Човноподібна кістка

- Присередня клиноподібна кістка

- Проміжна клиноподібна кістка

- Бічна клиноподібна кістка

- Кубоподібна кістка

- Плеснові кістки

- Основа плеснової кістки

- Тіло плеснової кістки

- Головка плеснової кістки

- Кістки пальців ( Фаланги)

- Проксимальна фаланга

- Середня фаланга

- Кінцева фаланга

 

 

Тема 3. Види з’єднань кісток, будова суглобів.

 

Скелет разом із м’язами виконує функції опори і руху завдяки тому, що всі кістки з’єднані між собою й утворюють різного ступеня рухливі кісткові важелі.

Кістки та їх з’єднання представляють пасивну, а м’язи – активну частину опорно–рухового апарату.

Характер з’єднань залежить від будови і функції тієї чи іншої кісткової ланки. Тобто, з’єднання кісток зумовлюють їх більшу або меншу взаємну рухомість і забезпечують функціонування скелета людини як єдиного цілого.

Кістки нижчих водних хребетних тварин сполучаються між собою за допомогою неперервних з’єднань.

У наземних тварин види рухів ускладнились: сформувалися перехідні форми з’єднань, наприклад симфізи і найбільш рухливі перервні з’єднання – суглоби.

У процесі онтогенезу людини більшість з’єднань кісток проходять дві стадії розвитку: спочатку виникають неперервні з’єднання, а потім частина з них перетворюється в перервні з’єднання – суглоби.

У мезенхімі, що з’єднує зачатки кісток, на 6–му тижні ембріонального розвитку формується щілина, потім суглобові хрящі, капсула і зв’язки.

Суглоби людини вивчає наука артрологія (arthrologia, від грец. arthron – суглоб).

 

З’єднання кісток (juncturae ossium)

Вони поділяються на:

- неперервні (synarthroses);

- перервні (diarthroses);

- напівперервні (symphyses).

 

Синартрози, симфізи

До синартрозів (synarthroses) або неперервних з’єднань належать:

- волокнисте з’єднання (junctura fibrosa), а саме:

- синдесмози (syndesmoses), різновидом яких є вклинення; ґомфоз (gomphosis);

- міжкісткова перетинка (membrana interossea);

- шво (sutura);

- схіндильоз (schindylesis), що перекладається як розщеплення (наприклад, розщеплення може мати крижова кістка);

- хрящове з’єднання (junctura cartilaginea), різновидом якого є:

- синхондроз (synchondrosis);

- симфіз (symphysis);

- наростковий хрящ (cartilago epiphysialis);

- кісткове з’єднаннясиностоз (synostosis), тобто з’єднання кісток (juncturae ossium) за допомогою кісткової тканини;

- м’язове з’єднаннясинсаркоз (synsarcosis), тобто з’єднання кісток (juncturae ossium) за допомогою м’язів (з’єднання під’язикової кістки з нижньою щелепою та з’єднання лопатки з хребтовим стовпом і грудною кліткою).

 

Волокнисті з’єднання (juncturae fibrosae)

Вони поділяються на:

- зв’язки (ligamenta);

- мембрани (membranae);

- шво (sutura);

- вклинення (gomphosis), або зубо–комірковий синдесмоз (syndesmosis dentoalveolaris).

Зв’язки (ligamenta) бувають колагенові й еластичні, а саме:

- внутрішньокапсулярні зв’язки (ligg. intracapsularia);

- капсулярні зв’язки (ligg. capsularia);

- позакапсулярні зв’язки (ligg. extracapsularia).

Мембрани (membranae) поділяються на:

- міжкісткові мембрани (membranae interosseae);

- тім’ячка (fonticuli).

Шов (sutura) поділяється на:

- зубчасте шво (sutura serrata);

- лускове шво (sutura squamosa);

- плоске шво (sutura plana).

Хрящові з’єднання (juncturae cartilagineae)

Вони поділяються на:

- тимчасові (під час росту кісток), коли прошарок хряща між кістками поступово заміщується кістковою тканиною і таке з’єднання перетворюється на синостоз;

- постійні, коли прошарок хрящової тканини між кістками існує упродовж усього життя людини.

Cимфізи (symphyses)

або напівсуглоби (hemiarthroses)

Вони мають невелику щілину в хрящовому або волокнистому прошарку між зчленованими кістками. Цей тип з’єднання є перехідною формою від неперервних з’єднань до перервних.

 

Синовіальні з’єднання (juncturae synoviales)

або суглоб (articulatio) чи діартроз (diarthrosis)

Раніше їх називали перервними з’єднаннями. Це найбільш рухомі з’єднання між кістками, для утворення яких необхідні чотири основні елементи, а саме:

1. Не менше двох суглобових поверхонь (facies articulares), які вкриті гіаліновим хрящем і мають:

- суглобову ямку (fossa articularis);

- головку суглоба; суглобову головку (caput articulare).

2. Суглобова капсула (capsula articularis), яка складається з:

- волокнистої перетинки; волокнистого шару (membrana fibrosa; stratum fibrosum);

- синовіальної перетинки; синовіального шару (membrana synovialis; stratum synoviale), який має синовіальні складки (plicae synoviales) і синовіальні ворсинки (villi synoviales).

3. Суглобова порожнина (cavitas articularis), яка може мати:

- суглобовий закуток (recessus articularis);

- синовіальну піхву (vagina synovialis);

- синовіальну сумку (bursa synovialis).

4. Синовію (synovia) – синовіальну рідину, що змочує суглобові поверхні. Вона продукується клітинами синовіального шару.

Суглоби (articulationes) можуть мати і додаткові елементи, до яких належать:

- зв’язки (ligamenta);

- синовіальні сумки (bursae synoviales);

- жирові складки (plicae adiposae);

- синовіальні ворсинки (villi synoviales);

- суглобові диски (disci articulares);

- суглобові меніски (menisci articulares);

- суглобові губи (labra articularia);

- сесамоподібні кістки (ossa sesamoidea).

Суглоби за будовою поділяються на:

- прості суглоби (articulationes simplices), які складаються з двох суглобових поверхонь (facies articulares);

- складні суглоби (articulationes compositae), що мають більше ніж дві суглобові поверхні (facies articulares);

- комбіновані суглоби (articulationes combinatae), які анатомічно відокремлені, але пов’язані між собою загальною функцією;

- комплексні суглоби (articulationes complexae), в порожнині яких є суглобові диски (disci articulares) або суглобові меніски (menisci articulares), які поділяють суглобову порожнину (cavitas articularis) на два і більше відділів.

Суглоби за функцією поділяють на:

- одновісні суглоби;

- двовісні суглоби;

- багатовісні суглоби.

До одновісних суглобів за формою належать:

- циліндричні суглоби (articulationes cylindricae), у яких рухи відбуваються навколо поздовжньої осі (axis longitudinalis); ці суглоби ще називають обертовими суглобами (articulationes trochoideae);

- блокоподібні суглоби (ginglymi) та їх різновид – гвинтоподібні суглоби (articulationes cochleares).

До двовісних суглобів належать:

- двовиросткові суглоби (articulationes bicondylares);

- еліпсоподібні суглоби (articulationes ellipsoideae);

- сідлоподібні суглоби (articulationes sellares).

До тривісних суглобів; багатовісних суглобів належать:

- плоскі суглоби (articulationes planae), які можуть бути малорухомими суглобами (amphiarthrosеs);

- кулясті суглоби (articulationes spheroideae);

- чашоподібні суглоби (articulationes cotylicae).

Чим більша конгруентність (відповідність) суглобових поверхонь, тим менший обсяг рухів у такому суглобі.

Це основний закон системи з’єднань (артросиндесмології).

У суглобах (articulationes) залежно від будови (форма і рельєф, суглобові поверхні, розмір, розташуваня зв’язок) з’єднувальних поверхонь рухи можуть здійснюватись навколо:

- лобової; фронтальної осі (axis frontalis);

- стрілової; сагітальної осі (axis sagittallis);

- вертикальної; прямовисної осі (axis verticalis).

Навколо лобової осі (axis frontalis) в суглобі (articulatio) можливе:

- згинання (flexio);

- розгинання (extensio).

Навколо стрілової осі (axis sagittallis) в суглобі (articulatio) можливе:

- відведення (abductio);

- приведення (adductio).

Навколо вертикальної осі (axis verticalis) в суглобі (articulatio) можливі:

- обертання назовні; бічне обертання (rotatio externa; exorotatio; rotatio lateralis);

- обертання досередтнт; присереднє обертання (rotacio interna; endorotatio; rotatio medialis).

 

Навколо усіх осей у суглобі (articulatio) можливе колове обертання (circumductio), при якому вільний кінець кістки чи кінцівки описує конус.

У суглобах (articulationes) деяких ділянок кінцівок (regiones membrorum) також можливі:

- привертання (pronatio);

- відвертання (supinatio);

- протиставлення (oppositio);

- зіставлення (repositio).

Характеристику суглобові необхідно давати за такою схемою:

- назва суглоба;

- анатомічні утвори, які беруть участь у формуванні суглоба;

- суглобові поверхні;

- форма суглоба;

- яким є суглоб за будовою;

- яким є суглоб за функцією;

- осі обертання;

- види рухів;

- прикріплення суглобової капсули;

- зв’язки суглоба;

- особливості суглоба (наявність елементів допоміжного апарату суглоба, окрім зв’язок).

 

Матеріали підготував асистент Говда Р.В.