МОЗ УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ В ТДМУ

Тернопіль

ТДМУ

„Укрмедкнига”

2008
Передмова

Указом Президента України, наказами МОЗ України визначена необхідність реформування медичної галузі, інтеграції вищої медичної і фармацевтичної освіти України у Європейський освітній простір.

З метою реалізації цих документів Вчена Рада університету 27.06.06р. затвердила Концепцію розвитку Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського. Всі її положення базуються на досвіді, запозиченому у провідних медичних ВНЗ Європи та США, а також на пропозиціях викладачів університету.

Написанням даних методичних рекомендацій ми намагались у максимально простій і доступній формі пояснити, у чому полягають зміни в галузі освіти, що відбуваються у нашому університеті і як працювати та навчатися за новою системою, згідно з “Концепцією розвитку” нашого університету. Сподіваємось, що ці рекомендації допоможуть викладачам та студентам і полегшать перехід до кредитно-модульної системи освіти.

Методичні рекомендації підготували: Член-кор. АМН України, проф Ковальчук Л.Я., проф. Мисула І.Р., проф. Марценюк В.П., доц. Загричук Г.Я., доц. Волкова Н.М.

Методика „єдиного дня”

Робочий тиждень для студентів становить 5 днів, з них один день – лекції, чотири дні – практичні заняття. Субота та неділя – дні, вільні від аудиторних занять та лекцій.

У лекційний, згідно з розкладом занять, день викладачі читають 5 лекцій з різних дисциплін тривалістю 1 астрономічна година (60 хв.) кожна (або академічних – 1 год. 15 хв.). Тривалість перерв між лекціями становить 10 хв., після третьої лекції велика перерва 30 хв. У результаті лекційний день триває з 9.00 до 15.00:

1-а лекція – 9.00-10.00

Перерва 10.00-10.10

2-а лекція – 10.00-11.10

Перерва 11.10- 11.20

3-я лекція – 11.20-12.20

Перерва 12.20-12.50

4-а лекція – 12.50-13.50

Перерва 13.50-14.00

5-а лекція – 14.00-15.00

Усі лекції для студентів усіх факультетів (українською, російською та англійською мовами) читаються з мультимедійним супроводом. Лекції для студентів читаються в одній аудиторії впродовж усього робочого дня. Напередодні лекції Ви матимете можливість ознайомитись з її матеріалами на Web-сторінці викладача, щоб під час лекції мати можливість уточнити незрозумілі моменти. Під час лекції викладач пояснюватиме та трактуватиме матеріал, надаватиме найсвіжішу інформацію з теми лекції, демонструватиме хворих, відповідатиме на запитання студентів.

Практичні заняття у кожній групі студентів протягом усього робочого дня (з 9 до 15 год. – 7 академічних годин) проводяться на одній кафедрі за такою схемою:

· Практична робота 3 або 4 академічних год. (теоретична кафедра), 4 академічних год. (клінічна кафедра) (1 академічна година – 45 хв.);

· Семінарське обговорення тем практичних занять – 2 або 3 академічні год (теоретична кафедра), 2 академічних год. (клінічна кафедра);

· Письмовий контроль – 1 академічна год.

На перерви відводиться 45 хв., із них 30 хв – велика перерва після практичної роботи і 15 хв – перерва після семінару. У результаті розклад роботи на кафедрі у день практичних занять має такий вигляд:

1. Для 7-годинного заняття з розподілом годин 3+3+1:

· Практична робота 9.00-11.15

· Перерва 11.15-11.45

· Семінар 11.45-14.00

· Перерва 14.00-14.15

· Письмовий контроль 14.15-15.00

2. Для 7- годинного заняття з розподілом годин 4+2+1:

· Практична робота 9.00-12.00

· Перерва 12.00-12.30

· Семінар 12.30-14.00

· Перерва 14.00-14.15

· Письмовий контроль 14.15-15.00

У випадку, коли на факультеті навчається лише одна група студентів, лекція читається у день практичного заняття під час години самостійної роботи.

Студенткам-матерям, діти яких знаходяться на грудному вигодовуванні, з дозволу деканату можна робити перерви для годування дитини без наступного відпрацювання пропущених годин (час такої перерви погоджується з деканатом і не повинен збігатися з контролюючою частиною заняття).

При запізненні студента йому виставляється в журналі „нб” і він зобов’язаний відпрацювати заняття повністю. Оплата здійснюється за ціле заняття. Контроль знань студентів, які спізнилися на практичну чи семінарську частину заняття, проводиться разом зі всіма студентами групи з 14.15 до 15.00 год.

На теоретичних кафедрах під контролем викладача Ви будете виконувати біологічні, біохімічні, морфологічні дослідження, проводити лабораторні дослідження, експерименти, вивчати мікро- та макропрепарати, виписувати рецепти, опановувати практичні навички, оформляти протоколи практичних занять або альбом за формою, розробленою кафедрою, працювати з довідковою літературою у інститутських та кафедральних бібліотеках, в мережі Інтернет згідно з темами, які розглядаються у цей день. Ви можете звернутися за консультативною допомогою до викладача. По закінченні практичного заняття перед 1-ою перервою студент подає протокол (альбом) викладачу на перевірку.

На клінічних кафедрах Ви будете здійснювати курацію хворого з патологією по одній із тем заняття (як основний або супутній діагноз), а саме збірати анамнез, проводити об’єктивне і фізикальне обстеження, розробите схему лікування. У Вас буде можливість взяти участь в інструментальних і апаратних методах обстеження одного із хворих відділення по темі заняття, а при відсутності таких хворих, пацієнта з будь-якою іншою патологією (R-скопія або ендоскопія, УЗД, КТ і ін.); у лікувальних процедурах (пункції порожнин, перев’язки, електрофорез, інгаляції, налагодження аспіраційної системи, присутність під час виконання операції та ін.). Після закінчення практичного заняття перед 1-ою перервою студент подає викладачу звіт по проведеній роботі у вигляді протоколу, зразок якого їм видається перед початком заняття. Разом із лікуючими лікарями Ви прийматимете участь в обстеженні хворих, у виконанні лікарських маніпуляцій, за дорученням лікуючого лікаря виконуватимете записи в історіях хвороби. Викладач проконсультує студентів, проконтролює їх роботу. Під час практичної частини заняття (до 12.00 год.) Ви можете здати практичні навички, при умові виконання запланованої на цей день практичної роботи і відповідності навички до теми заняття. При цьому кількість практичних навичок, які може здати студент, не повинна обмежуватись.

Під час семінарського обговорення практичного заняття у навчальній кімнаті разом із викладачем Ви обговорюватимете складні питання теми, аналізуватимете отриману під час практичних занять інформацію, розберете ситуаційні задачі, складні питання ліцензійного іспиту „Крок”, візьмете участь у ділових іграх. Викладач може сам загострити увагу студентів на важливих питаннях теми. Ви зможете виступити з рефератами, доповідями, презентаціями, теми яких викладач роздає на попередньому занятті. Під час семінарського обговорення практичного заняття викладач буде спрямовувати дискусію, пояснювати складні і незрозумілі питання, організовувати проведення ділових ігор. Вам буде надана можливість самостійного вирішення ситуаційних задач з організацією дискусії; написання і наступного аналізу тестів за системою „Крок” протягом не менше 15 хвилин.

МЕТОДИКА ПОТОЧНОГО ОЦІНЮВАННЯ СТУДЕНТА

В університеті впроваджене оцінювання за 12-бальною шкалою. За одне заняття (за 1 день) кожен студент отримує лише 1 кінцеву оцінку, яка є середнім арифметичним з оцінок за кожен вид діяльності (практична робота, семінарське обговорення практичної роботи і письмовий контроль), незалежно від кількості тем, що вивчаються згідно з навчальною програмою.

Кожна кафедра самостійно розробляє критерії оцінювання знань студентів з кожної частини заняття (практична робота, семінарське обговорення практичної роботи і письмовий контроль) та затверджує їх на засіданні кафедри та циклової методичної комісії.

За проведену практичну частину роботи викладач виставляє кожному студенту оцінку за 12-ти бальною шкалою. Під час практичної частини оцінюється не стільки оформлення протоколу, скільки безпосередня участь і активність студента під час виконання роботи, об'єм і якість виконаної роботи.

Критерії оцінювання виконання практичної роботи студентів

Бали	Критерії оцінювання виконання практичної роботи
1 - 3	Виконання деяких фрагментів практичної роботи, допущені грубі помилки під час проведення досліду, відсутність пояснення суті і значення практичної роботи, протоколи практичної роботи не оформлені
4 - 6	Виконання практичної роботи в не повному обсязі, допущені окремі помилки під час проведення досліджень, не повно охарактизовані механізми, методики, інтерпретація результатів, протоколи до практичних занять оформлені з помилками.
7 - 9	Практична робота виконана в повному обсязі, зроблені висновки щодо одержаних результатів, оформлені протоколи до практичних занять з незначними неточностями, під час пояснення методики проведення практичної роботи допущені незначні порушення послідовності викладання та при використанні наукових термінів.
10 - 12	Практична робота виконана повністю, зроблені обґрунтовані висновки, оформлені та підписані протоколи, дана повна відповідь щодо методики, механізмів і практичного використання проведених досліджень; правильно застосовано наукові терміни і поняття.

За участь в семінарському обговоренні практичного заняття викладач виставляє оцінку кожному студенту за 12-ти бальною системою. При виставленні оцінки за семінарську частину заняття враховується активність студента і продемонстровані знання.

Критерії оцінювання підготовки, активності і знань студентів під час семінарського заняття

Рівні навчальних досягнень	Бали	Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів
І. Початковий	1	Зміст навчального матеріалу не розкрито; допущені грубі помилки у визначенні понять, при використанні термінології.
	2	Зміст навчального матеріалу розкрито фрагментарно; наведено елементарні приклади; допущені грубі помилки у визначенні понять, при використанні термінології.
	3	Зміст навчального матеріалу розкрито фрагментарно; фрагментарно охарактеризовано окремі процеси; допущені помилки у визначенні понять при використанні термінології.
II. Середній	4	Розкрито основний зміст навчального матеріалу, але його викладено фрагментарно, дано визначення окремих процесів; допущені помилки й неточності при використанні наукової термінології, визначенні понять.
	5	Розкрито основний зміст навчального матеріалу, але його викладено фрагментарно, не завжди послідовно; дано визначення окремих процесів; охарактеризовано загальні функціональні механізми процесів; допущені помилки й неточності при використанні наукової термінології, визначенні понять; не зроблено висновків.
	6	Розкрито основний зміст навчального матеріалу, але його викладено фрагментарно, не завжди послідовно; наведено прості приклади; визначення понять недостатньо чіткі, не використані як докази висновки та узагальнення із спостережень і дослідів; зроблені висновки не відповідають змісту завдання.
III. Достатній	7	Розкрито основний зміст навчального матеріалу; розкрито суть фізіологічних чи патологічних процесів; визначення понять неповні; допущені незначні порушення послідовності викладення, неточності при використанні наукових термінів; зроблено неповні висновки.
	8	Розкрито основний зміст навчального матеріалу; визначення понять неповні, допущені незначні порушення послідовності викладення, незначні неточності при використанні наукових термінів; нечітко сформульовані висновки.
	9	Розкрито основний зміст навчального матеріалу; визначення понять повні; допущені незначні порушення послідовності викладення, незначні неточності при використанні наукових термінів; чітко сформульовані висновки, використані матеріали лекцій.
IV. Високий	10	Повністю розкрито зміст матеріалу в об’ємі навчальної програми; проаналізовано й розкрито суть функціональних механізмів фізіологічних процесів; встановлено причинно-наслідкові зв’язки; логічно побудовані висновки; використані матеріали лекцій.
	11	Повністю розкрито зміст матеріалу в об’ємі навчальної програми; оцінені функціональні механізми фізіологічних процесів; обґрунтовано зроблені висновки; використані матеріали лекцій, додаткової літератури, матеріали до СРС.
	12	Повністю розкрито зміст матеріалу в об’ємі навчальної програми; охарактеризовано різноманітні функціональні механізми фізіологічних процесів; чітко та правильно дано визначення й розкрито зміст понять, правильно застосовано наукові терміни; показано вміння розв’язувати проблемні завдання; робити обґрунтовані висновки; відповідь повна і може сягати за межі даного завдання, але пов’язана з ним; використані матеріали лекцій, додаткової літератури, матеріали до СРС, методичні матеріали, які розміщені на Web – сторінках кафедри.

При виставленні оцінки за письмовий контроль за 12-ти бальною шкалою відміняється обов’язковий „бар’єр” 51% правильних відповідей для отримання задовільної оцінки. Оцінка виставляється в академічний журнал успішності кожному студенту.

В університеті впроваджена система щоденного дистанційного контролю знань студентів за допомогою програмного середовища Moodle у мережі Інтранет. Це система дистанційної освіти, яка дозволяє Вам оцінити власні знання з кожної теми з використанням тестових завдань множинного вибору типу “Крок“ з п'ятьма варіантами відповідей. Тестування здійснюється напередодні практичного заняття. Під час практичного заняття викладач знайде у системі Moodle дані про результати Вашого тестування по даній темі. Студентам, які пройшли тестування у програмі Moodle на позитивну оцінку, дозволяється не складати тестовий контроль на практичному занятті. Оцінка за тестування у програмі Moodle враховується замість оцінки за тестовий контроль при виставленнні кінцевої оцінки за практичне заняття. Ви зможете ознайомитись з результатами Вашої письмової роботи після заняття, під час чергувань викладачів; вияснити у викладача, який вів заняття, відмічені у роботі помилки, обговорити незрозумілі питання.

Поточну незадовільну оцінку Ви можете перездати за власним бажанням протягом двох тижнів від дня її отримання. Якщо незадовільна оцінка перездається на вищу, викладач у журналі академічної успішності закреслить незадовільну оцінку і виставить оцінку, отриману при перескладанні.

Якщо на кінець семестру студент має невідпрацьовані заняття, які пропущені з поважної причини (хвороба, пологи тощо), йому деканатом надається на ліквідацію академзаборгованості така кількість днів, яка ним пропущена, але не більше 30 календарних днів. Якщо студент пропустив в сумі більше 30 днів, він повинен взяти академічну відпустку або пройти повторний курс навчання.

Студентам, які не мають адміністративних стягнень, пропусків без поважних причин або мають академічну заборгованість через документально підтверджені поважні причини, декани факультетів можуть дозволити перездати під час семестру поточні дві оцінки на вищі або дві незадовільні оцінки після 2-х тижнів з дня їх отримання.

Самостійна робота студентів

Самостійна робота студентів проводиться в позаурочний час в дні чергувань викладачів на кафедрах.

Під час самостійної роботи Ви зможете відпрацювати заняття, здати матрикули практичних навичок. У післяобідній час не обмежувати кількість практичних навичок, які студент може здати. Студенти 6-го курсу мають право здавати практичні навички з циклів, яких вони не вивчали. Для цього напередодні Вам треба відмітитися у журналі попереднього запису студентів на самостійну роботу. Всі навички, зазначені у матрикулі, студенти зобов’язані здати до кінця навчального року.

Під час самостійної роботи Ви можете використовувати увесь потенціал кафедр та інститутів – отримати кваліфіковані консультації викладачів щодо виконання практичних навичок, опанувати практичні навички у тренажерних та фантомних залах, знайти необхідну інформацію для відпрацювання та підготовки до занять, користуючись ресурсами бібліотеки та Інтернету, при необхідності з допомогою чергового оператора.

Самостійна позааудиторна робота студентів триває на кафедрах у робочі дні під керівництвом чергового викладача (асистенти і доценти) з 15.30 до 21.30 год. З графіком чергувань викладачів можна ознайомитись на дошці оголошень кафедри та у системі Інтранет.

Практично-орієнтована система навчання на перших

курсах (Z -система освіти)

Загальноприйнята система медичної освіти в Україні відповідає так званій Н-моделі викладання - тобто такій моделі, при якій спочатку (в основному 1-2 курси) вивчаються теоретичні дисципліни, а потім практичні, і часто вони не пов'язані між собою і в часі, і, як наслідок, у свідомості студента. До початку вивчення клінічних дисциплін студенти забувають значну частину теоретичного матеріалу, а надмір фундаментальних знань, не підкріплених практикою, призводить до перевантаження навчального процесу та слабкої практичної підготовки випускників.

Практично-орієнтована система (Z-модель) викладання передбачає одночасне вивчення теоретичних і практичних дисциплін, зі збільшенням частки клінічних предметів з кожним наступним роком навчання і зміщенням акцентів з теорії на практику - тобто недопустимим є проведення межі між теорією і практикою. Важливо, щоб студент з самого початку навчання не лише вчив константи, формули та інший цифровий матеріал, але й розумів, про що говорить наведена йому клінічна інформація, міг пояснити реальні клінічні дані, дати пропозиції. Тому вже з перших курсів при викладанні фундаментальних дисциплін студентам треба надавати інформацію, яка їм буде необхідною в клініці.

Зокрема, при викладанні анатомії і топографічної анатомії Ви будете вивчати нормальне розміщення органів та їх співвідношення на комп’ютерних томограмах, контрастних та оглядових рентгенограмах. Для цього треба створений банк комп'ютерних томограм та рентгенограм тіла людини на електронних і плівкових носіях, які можна використати під час проведення практичних занять.

При викладанні медичної хімії студенти освоять сучасні клінічні і лабораторні методи дослідження, навчаться аналізувати результати біохімічних аналізів крові, сечі, які отримані з клініки і виписані на стандартних клінічних бланках. Наприклад, під час вивчення біохімії крові та білкового обміну Ви вивчатимете протеїнограму та коагулограму крові, при вивченні біохімії нирок - параметри нормального аналізу сечі та можливі причини патологічних змін на біохімічному рівні, обміну вуглеводів - види цукрових кривих та методику цукрового навантаження.

На кафедрі нормальної фізіології Ви будете знайомитись з основними функціональними методиками дослідження організму, причому не лише з їх результатами, але й з методикою виконання та запису результатів. У Вас буде можливість навчитися вільно читати ЕКГ здорової людини і вміти визначати за нею частоту пульсу і особливості ритму, вивчити види і розшифровку спірограми, методику проведення очної периметрії і т.д.

На кафедрі патологічної фізіології увага акцентується на зміні тих чи інших параметрів роботи організму при різних захворюваннях. При вивченні патології тієї чи іншої системи Ви освоїте усі сучасні клінічні методики її дослідження та інтерпретацію їх результатів (загальні і біохімічні аналізи крові і сечі, ЕКГ, спірографію, урографію, дослідження з використанням радіоактивних ізотопів тощо). Вам потрібно буде не тільки вказати, норму чи патологію Ви виявили, але й назвати можливу причину патології, які інші методи діагностики можуть бути застосовані на підтвердження діагнозу і яку інформацію вони можуть дати, вказати основні принципи лікування. При аналізі клінічних досліджень Вам потрібно буде використовувати загальноприйняті абревіатури та термінологію.

Використання у навчальному процесі результатів, отриманих у клініці - це лише частина практичного заняття. Ви будете самі вчитися працювати на обладнанні, яке застосовується у клініці, або принаймні побачите, як воно працює (електрокардіографі, спірографі, рефрактометрі тощо. При відсутності на кафедрі дороговартісних апаратів окремі практичні заняття можуть проводитись у лабораторіях чи відділеннях консультативно-лікувального центру університету або лікарень. Дні таких занять повинні бути відмічені у розкладі і Ви про це будете знати заздалегідь.

Навчальний план окремих теоретичних і клінічних кафедр буде поділений на тематичні цикли (змістові модулі), наприклад, на кафедрах медичної хімії, нормальної фізіології, патологічної фізіології. Один викладач протягом навчального року буде закріплений за одним або кількома циклами, як правило, з одного модуля (наприклад, на кафедрі нормальної фізіології - фізіологію серцево-судинної системи, або фізіологію органів травлення; на кафедрі внутрішньої медицини - ревматологію, або кардіологію, або нефрологію). Загальні теми викладатимуть усі викладачі кафедри на початку вивчення дисципліни. Таким чином, кожна група студентів, вивчаючи почергово цикли, познайомиться з усіма викладачами кафедри.

Лінії практичних навичок

Матрикул практичних навичок - це перелік практичних навичок, який складений кафедрами на основі галузевих стандартів освіти (освітньо-кваліфікаційної характеристики) і є обов'язковим для опанування студентом протягом навчального року. Практичні навички розподілені по курсах, які у матрикулах названі лініями. Рік навчання відповідає номеру лінії. Візьміть до уваги, що половина практичних навичок однієї лінії повинна бути здана протягом осіннього семестру.

Матрикул практичних навичок Ви повинні придбати у кіоску видавництва “Укрмедкнига”. При втраті матрикула Ви повинні придбати новий і особисто забезпечити повторний запис зданих практичних навичок тими ж викладачами.

Методика виконання практичних навичок буде детально пояснюватись та демонструватись викладачем під час практичної частини заняття. Під час опанування практичної навички викладач може проконсультувати Вас щодо методики та техніки її виконання і при потребі практично продемонструвати.

Кожній із практичних навичок присвоєно один з наступних рівнів опанування:

Перший рівень оволодіння навичкою це теоретичний виклад усіх етапів її виконання.

Другий рівень передбачає, окрім знанні і розуміння усіх етапів виконання практичної навички, хоча б одноразове бачення її виконання на практиці (виконання маніпуляції, процедури або пацієнта з відповідним захворюванням тощо). Виявляється шляхом опитування студента щодо техніки виконання навички та подальшої присутності його під час виконання навички.

Третій рівень передбачає виконання навички на муляжі, фантомі чи в лабораторних умовах.

Четвертий рівень вимагає проведення студентом маніпуляції в лабораторії (діагностичної чи лікувальної процедури, курації хворого тощо) під наглядом викладача. Викладач може проводити невеликі корективи.

П'ятий рівень виставляється за умови самостійного виконання студентом практичної навички.

Складання навички, окрім практичного виконання, передбачає ґрунтовне знання і розуміння студентом її теоретичних аспектів.

Тому, приймаючи у студента практичну навичку 2-го і вище рівня, викладач попередньо обов'язково повинен переконатись шляхом опитування, чи знає студент методику її виконання.

Рівень оволодіння повинен бути не нижчий, ніж зазначений у матрикулі щодо кожної навички зокрема. Курація хворих передбачає не лише кількаразове відвідування стаціонарного (чи прийом амбулаторного) пацієнта з відповідним діагнозом, присутність при проходженні хворим протягом цього часу діагностичних процедур (УЗД, ЕКГ, ЕГДС тощо), але й знання даної патології, методів її діагностики, лікування.

У випадку незарахування навички місце запису залишається пустим. З метою належної теоретичної підготовки і практичного засвоєння незарахованої навички перездача допускається не раніше ніж через 2 дні.

Після завершення осіннього семестру матрикул подається у деканат для підрахунку відсотка зданих навичок. Після завершення навчального року і зарахування усіх практичних навичок даної лінії матрикул здається у деканат і зберігається в архіві, як інші документи про Вашу успішність.

Студенти, які своєчасно не складуть практичних навичок будуть відраховані з університету. Студенти у яких буде поважна причина несвоєчасного складання практичних навичок зобов’язані будуть складати їх влітку під час канікул.

Несвоєчасне виконання матрикулу є підставою для недопущення студента до екзаменаційної сесії та відрахування його з університету.

Об'єктивний структурований клінічний іспит (ОСКІ) – сучасний тип оцінки знань, який використовується у медицині. При цьому студенту медичного закладу чи лікарю, який підвищує свою кваліфікацію, пропонують різні клінічні ситуації, спостерігають за його діями, аналізують їх та максимально об'єктивно оцінюють його знання, вміння самостійно обстежити хворого, поставити діагноз, провести лікарську маніпуляцію, надати кваліфіковану допомогу тощо.

ОСКІ на медичному факультеті проводиться наприкінці третього та четвертого років навчання та наприкінці кожного семестру впродовж п'ятого року навчання – після зарахування необхідних практичних навичок, зазначених у матрикулі відповідної лінії, та перед проведенням семестрового тестового контролю або іспиту. Слід зазначити, що у ОСКІ входять лише ті клінічні дисципліни, з яких студенти складають іспит. При перездачі іспитів студентами відсотковий розподіл остаточної оцінки залишається таким самим.

Кінцева оцінка за дисципліну

Оцінювання - це один із завершальних етапів навчальної діяльності студента та визначення успішності навчання. Процедура та методика оцінювання суттєво впливають на остаточні результати, можливість аналізу та статистичну достовірність оцінок. Тому при оцінюванні необхідно надавати перевагу стандартизованим методам, в першу чергу тестуванню.

Тестування здійснюється з використанням віденського досвіду - відповіді відмічаються на паперовому носії, виданому друкарським способом, який потім сканується і розшифровується за допомогою спеціальної комп'ютерної програми.

На одне питання буде надано 5 варіантів відповідей, з яких потрібно вибрати одну правильну. Ви повинні будете поставити позначку проти неї.

Комп'ютерний комбінований тестовий контроль знань (семестровий контроль) здійснюється після закінчення семестру. Питання підсумкових модульних контролів з різних дисциплін включаються у вигляді тестів у комплект питань комп'ютерного комбінованого тестового іспиту (об'єднаний для усіх дисциплін даного семестру), який проводиться в кінці семестру.

Оцінка виставляється окремо за кожний модуль, які включені у комбінований тестовий іспит.

Перескладати модулі семестрового контролю при незадовільній оцінці дозволяється лише два рази з дозволу деканату: перший раз – у тестовій формі, другий раз – у формі співбесіди студента з комісією, створеною деканом факультету.

Оцінка за модуль для студентів, які навчаються за кредитно-модульною системою, визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності та оцінки тестового підсумкового семестрового модульного контролю (у балах за 12-ти бальною шкалою) згідно з формулою:

М = (0.6×П + 0.4×К),

де П – середній бал поточної успішності

К – оцінка за модульний контроль.

Оцінка за поточну навчальну діяльність визначається як середнє арифметичне усіх поточних оцінок (сума оцінок ділиться на їх кількість).

Оцінка за тестовий семестровий контроль і підсумкова оцінка за модуль виставляється під час проведення семестрового тестового іспиту.

Кінцеву оцінку за дисципліну студентам стоматологічного і фармацевтичного факультету будуть виставляти керуючись наступними критеріями:

- 50% кінцевої оцінки складає середня поточна успішність студентів протягом вивчення дисципліни;

- 50% кінцевої оцінки складає бал, отриманий під час іспиту;

загальна кінцева оцінка за дисципліну є середньою арифметичною від двох зазначених вище складових.

Оцінка за ОСКІ виставляється окремою графою у додатку до диплому і в програмі “Контингент”.

Обов'язкові умови допуску до підсумкового модульного контролю:

- середній бал поточної успішності за модуль повинен бути не менше 4 бали (достатньо) (за 12-ти бальною шкалою);

- відсутність академічної заборгованості.

- у весняному семестрі освоєння модуля практичних навичок відповідної лінії.

Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент отримав оцінку не менше "4" за 12-бальною шкалою.

Оцінка з дисципліни виставляється як середня з оцінок за модулі, на які структурована навчальна дисципліна і лише тим студентам, яким зараховані усі модулі з дисципліни.

Оцінка за диференційований залік вираховується як середній бал з оцінок, отриманих студентом за весь період вивчення предмету. У випадку незгоди з одержаною оцінкою за диференційований залік студент має право не пізніше 1 дня після виставлення оцінки повідомити викладача про бажання перескласти диференційований залік. Перескладання проводиться у день найближчого чергування викладача або в інший день, визначений завідувачем кафедри (протягом наступного тижня після останнього заняття), але до початку екзаменаційної сесії.