МОЗ УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМ. І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ В ТДМУ

Тернопіль

ТДМУ

„Укрмедкнига”

2008
Методика „єдиного дня”

Робочий тиждень для студентів становить 5 днів, з них один день – лекції, чотири дні – практичні заняття. Субота та неділя – дні, вільні від аудиторних занять та лекцій.

У лекційний, згідно з розкладом занять, день викладачі читають 5 лекцій з різних дисциплін тривалістю 1 астрономічна година (60 хв.) кожна (або академічних – 1 год. 15 хв.). Тривалість перерв між лекціями становить 10 хв., після третьої лекції велика перерва 30 хв. У результаті лекційний день триває з 9.00 до 15.00:

1-а лекція – 9.00-10.00

Перерва 10.00-10.10

2-а лекція – 10.00-11.10

Перерва 11.10- 11.20

3-я лекція – 11.20-12.20

Перерва 12.20-12.50

4-а лекція – 12.50-13.50

Перерва 13.50-14.00

5-а лекція – 14.00-15.00

Усі лекції для студентів усіх факультетів (українською, російською та англійською мовами) повинні читатися з мультимедійним супроводом. Лекції для студентів читаються в одній аудиторії впродовж усього робочого дня. Лектор не пізніше, ніж за 2 тижні до лекції, розміщує на своїй Web-сторінці презентацію своєї лекції у програмі Power Point. Студенти також мають можливість ознайомитись із матеріалами підготовки до лекції в інтранеті та презентацією самої лекції, що підвищить рівень засвоєння ними лекційного матеріалу.

Під час лекції викладач пояснює та трактує матеріал, наводить найсвіжішу інформацію з теми лекції, демонструє хворих, відповідає на запитання студентів.

Практичні заняття у кожній групі студентів протягом усього робочого дня (з 9 до 15 год. – 7 академічних годин) проводяться на одній кафедрі за такою схемою:

· Практична робота 3 або 4 академічних год. (теоретична кафедра), 4 академічних год. (клінічна кафедра) (1 академічна година – 45 хв.);

· Семінарське обговорення тем практичних занять – 2 або 3 академічні год (теоретична кафедра), 2 академічних год. (клінічна кафедра);

· Письмовий контроль – 1 академічна год.

На перерви відводиться 45 хв., із них 30 хв – велика перерва після практичної роботи і 15 хв – перерва після семінару. У результаті розклад роботи на кафедрі у день практичних занять має такий вигляд:

1. Для 7-годинного заняття з розподілом годин 3+3+1:

· Практична робота 9.00-11.15

· Перерва 11.15-11.45

· Семінар 11.45-14.00

· Перерва 14.00-14.15

· Письмовий контроль 14.15-15.00

2. Для 7- годинного заняття з розподілом годин 4+2+1:

· Практична робота 9.00-12.00

· Перерва 12.00-12.30

· Семінар 12.30-14.00

· Перерва 14.00-14.15

· Письмовий контроль 14.15-15.00

При потребі кафедри можуть проводити спочатку семінар, а потім практичну частину заняття.

У випадку, коли на факультеті навчається лише одна група студентів, лекція читається у день практичного заняття під час години самостійної роботи.

У журналі академічної успішності групи зазначається кожна тема практичного заняття і вказується кількість академічних годин, що виділяються на кожну тему (наприклад 2,2,3 або 2,3,2 – відповідно до робочої програми). Якщо загальна кількість годин, що відводяться на заняття в один день згідно з навчальною програмою, є меншою 7, то до 15.00 год (тобто до завершення робочого дня студента) викладач організовує проведення з групою самостійної роботи.

Студенткам-матерям, діти яких знаходяться на грудному вигодовуванні з дозволу деканату робити перерви для годування дитини без наступного відпрацювання пропущених годин (час такої перерви погоджується з деканатом і не повинен збігатися з контролюючою частиною заняття).

При запізненні студента на заняття, йому виставляється в журналі „нб” і він зобов’язаний відпрацювати заняття повністю. Оплата здійснюється за ціле заняття. Контроль знань студентів, які спізнилися на практичну чи семінарську частину заняття, проводиться разом зі всіма студентами групи з 14.15 до 15.00 год.

Виконання практичної частини заняття проводиться у відповідності до програми:

ПРОГРАМА

виконання практичної частини заняття на теоретичних кафедрах

1. Виконання практичної роботи відповідно до теми заняття та методичних розробок:

- робота виконується індивідуально під контролем викладача;

- забезпечується якість виконання дослідів та біологічних, біохімічних, морфологічних досліджень

2. Оформлення протоколу ( за формою розробленою кафедрою), або альбому:

- відповідність висновків виконаному досліду;

- належна якість і повнота опису та оформлення;

- студенти проводять лабораторні дослідження, експерименти, вивчають мікро- та макропрепарати, виписують рецепти, опановують практичні навички, працюють з довідковою літературою у інститутських та кафедральних бібліотеках, в мережі Інтернет згідно з темами, які розглядаються у цей день.

3. Оформлення протоколу (за розробленою кафедрою формою), або альбому:

- відповідність висновків виконаному досліду;

- належна якість і повнота опису та оформлення.

Примітка: викладач надає консультативну допомогу студенту при виконанні практичної частини заняття та оформленні протоколу (альбому).

По закінченні практичного заняття перед 1-ою перервою студент подає протокол (альбом) викладачу на перевірку.

ПРОГРАМА

виконання практичної частини заняття на клінічних кафедрах

1. Курація хворого з патологією по одній із тем заняття (як основний або супутній діагноз).

- збір анамнезу;

- об’єктивне і фізикальне обстеження;

- призначення лікування.

2. Участь в інструментальних і апаратних методах обстеження одного із хворих відділення по темі заняття, а при відсутності таких хворих, пацієнта з будь-якою іншою патологією (R-скопія або ендоскопія, УЗД, КТ і ін.).

3. Участь у лікувальних процедурах (пункції порожнин, перев’язки, електрофорез, інгаляції, налагодження аспіраційної системи, присутність під час виконання операції та ін.).

Примітка: студент самостійно або з допомогою викладача визначається з пацієнтами, в обстеженні і лікуванні яких він бере участь. Після закінчення практичного заняття перед 1-ою перервою студент подає звіт викладачу по проведеній роботі у вигляді протоколу, зразок якого їм видається перед початком заняття (форму протоколу розробляє і затверджує кафедра).

Під час проведення практичного заняття (9.00-15.00) викладач групи не має права оперувати і давати наркоз. Викладачі клінічних кафедр в цей час можуть працювати з хворими лише разом із студентами і не повинні залишати групи.

Студенти разом із лікуючими лікарями приймають участь в обстеженні цих хворих, у виконанні лікарських маніпуляцій за дорученням лікувального лікаря, виконують записи в історіях хвороби.

Студенти вільно пересуваються по кафедрі (клініці), при необхідності звертаються до бібліотеки, комп’ютерного, фантомного або тренажерного залу.

Викладач консультує студентів, контролює їх роботу. За бажанням студента викладач повинен прийняти практичні навички, які студент може здати під час практичної частини заняття (до 12.00 год.) при умові, що студент виконав заплановану на цей день практичну роботу, а навички відповідають темі заняття і не потребують додаткових приготувань на кафедрі. При цьому кількість практичних навичок, які може здати студент, не повинна обмежуватись.

Семінарське обговорення

Під час семінарського обговорення практичного заняття викладач разом із студентами у навчальній кімнаті обговорюють складні питання теми, аналізують отриману під час практичних занять інформацію, розбирають ситуаційні задачі, складні питання ліцензійного іспиту „Крок”, проводять ділові ігри. Викладач може сам загострити увагу студентів на важливих питаннях теми. Студенти можуть виступити з рефератами, доповідями, презентаціями, теми яких викладач роздає на попередньому занятті. Під час семінарського обговорення практичного заняття викладач спрямовує дискусію, пояснює складні і незрозумілі питання, організовує проведення ділових ігор. Можливою є організація проблемно-орієнтованого навчання, під час якого студентам у групах надається можливість самостійного вирішення ситуаційної задачі, з організацією дискусій між групами. Викладачі під час семінарської частини заняття здійснюють тренінг студентів у вигляді написання і наступного аналізу тестів за системою „Крок” протягом не менше 15 хвилин.

МЕТОДИКА ПОТОЧНОГО ОЦІНЮВАННЯ СТУДЕНТА

За одне заняття (за 1 день) кожен студент отримує лише 1 кінцеву оцінку, яка є середнім арифметичним з оцінок за кожен вид діяльності (практична робота, семінарське обговорення практичної роботи і письмовий контроль), незалежно від кількості тем, що вивчаються згідно з навчальною програмою. Усі оцінки виставляються за 12-бальною шкалою в навчальний журнал.

Кожна кафедра самостійно розробляє критерії оцінювання знань студентів з кожної частини заняття (практична робота, семінарське обговорення практичної роботи і письмовий контроль) та затверджує їх на засіданні кафедри та циклової методичної комісії.

За проведену практичну частину роботи викладач виставляє кожному студенту оцінку за 12-ти бальною шкалою. Під час практичної частини оцінюється не стільки оформлення протоколу, скільки безпосередня участь і активність студента під час виконання роботи, об'єм і якість виконаної роботи.

Критерії оцінювання виконання практичної роботи студентів

Бали	Критерії оцінювання виконання практичної роботи
1 - 3	Виконання деяких фрагментів практичної роботи, допущені грубі помилки під час проведення досліду, відсутність пояснення суті і значення практичної роботи, протоколи практичної роботи не оформлені
4 - 6	Виконання практичної роботи в не повному обсязі, допущені окремі помилки під час проведення досліджень, не повно охарактизовані механізми, методики, інтерпретація результатів, протоколи до практичних занять оформлені з помилками.
7 - 9	Практична робота виконана в повному обсязі, зроблені висновки щодо одержаних результатів, оформлені протоколи до практичних занять з незначними неточностями, під час пояснення методики проведення практичної роботи допущені незначні порушення послідовності викладання та при використанні наукових термінів.
10 - 12	Практична робота виконана повністю, зроблені обґрунтовані висновки, оформлені та підписані протоколи, дана повна відповідь щодо методики, механізмів і практичного використання проведених досліджень; правильно застосовано наукові терміни і поняття.

За участь в семінарському обговоренні практичного заняття викладач виставляє оцінку кожному студенту за 12-ти бальною системою. При виставленні оцінки за семінарську частину заняття враховується активність студента і продемонстровані знання.

Критерії оцінювання підготовки, активності і знань студентів під час семінарського заняття

Рівні навчальних досягнень	Бали	Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів
І. Початковий	1	Зміст навчального матеріалу не розкрито; допущені грубі помилки у визначенні понять, при використанні термінології.
	2	Зміст навчального матеріалу розкрито фрагментарно; наведено елементарні приклади; допущені грубі помилки у визначенні понять, при використанні термінології.
	3	Зміст навчального матеріалу розкрито фрагментарно; фрагментарно охарактеризовано окремі процеси; допущені помилки у визначенні понять при використанні термінології.
II. Середній	4	Розкрито основний зміст навчального матеріалу, але його викладено фрагментарно, дано визначення окремих процесів; допущені помилки й неточності при використанні наукової термінології, визначенні понять.
	5	Розкрито основний зміст навчального матеріалу, але його викладено фрагментарно, не завжди послідовно; дано визначення окремих процесів; охарактеризовано загальні функціональні механізми процесів; допущені помилки й неточності при використанні наукової термінології, визначенні понять; не зроблено висновків.
	6	Розкрито основний зміст навчального матеріалу, але його викладено фрагментарно, не завжди послідовно; наведено прості приклади; визначення понять недостатньо чіткі, не використані як докази висновки та узагальнення із спостережень і дослідів; зроблені висновки не відповідають змісту завдання.
III. Достатній	7	Розкрито основний зміст навчального матеріалу; розкрито суть фізіологічних чи патологічних процесів; визначення понять неповні; допущені незначні порушення послідовності викладення, неточності при використанні наукових термінів; зроблено неповні висновки.
	8	Розкрито основний зміст навчального матеріалу; визначення понять неповні, допущені незначні порушення послідовності викладення, незначні неточності при використанні наукових термінів; нечітко сформульовані висновки.
	9	Розкрито основний зміст навчального матеріалу; визначення понять повні; допущені незначні порушення послідовності викладення, незначні неточності при використанні наукових термінів; чітко сформульовані висновки, використані матеріали лекцій.
IV. Високий	10	Повністю розкрито зміст матеріалу в об’ємі навчальної програми; проаналізовано й розкрито суть функціональних механізмів фізіологічних процесів; встановлено причинно-наслідкові зв’язки; логічно побудовані висновки; використані матеріали лекцій.
	11	Повністю розкрито зміст матеріалу в об’ємі навчальної програми; оцінені функціональні механізми фізіологічних процесів; обґрунтовано зроблені висновки; використані матеріали лекцій, додаткової літератури, матеріали до СРС.
	12	Повністю розкрито зміст матеріалу в об’ємі навчальної програми; охарактеризовано різноманітні функціональні механізми фізіологічних процесів; чітко та правильно дано визначення й розкрито зміст понять, правильно застосовано наукові терміни; показано вміння розв’язувати проблемні завдання; робити обґрунтовані висновки; відповідь повна і може сягати за межі даного завдання, але пов’язана з ним; використані матеріали лекцій, додаткової літератури, матеріали до СРС, методичні матеріали, які розміщені на Web – сторінках кафедри.

При виставленні оцінки за письмовий контроль за 12-ти бальною шкалою відміняється обов’язковий „бар’єр” 51% правильних відповідей для отримання задовільної оцінки. Оцінка виставляється в академічний журнал успішності кожному студенту.

Витяг з тимчасової інструкції для викладачів

по користуванню системою щоденного дистанційного

контролю знань студентів Moodle

В університеті впроваджена система щоденного дистанційного контролю знань студентів за допомогою програмного середовища Moodle у мережі Інтранет. Це система дистанційної освіти, яка дозволяє здійснювати оцінювання знань студентів з використанням тестових завдань множинного вибору типу “Крок“ з п'ятьма варіантами відповідей. Підтримка програмного та технічного забезпечення покладається на центр інформаційних технологій. Викладачі кафедр формують і вводять у програму базу тестових завдань з кожної теми навчальної програми із розрахунку 100 тестових завдань на одне практичне заняття. Програма автоматично формує білет із 24 випадково обраних завдань індивідуально для кожного студента. Тестування здійснюється напередодні практичного заняття. У вікні програми планування тесту викладач встановлює дату і час тестування, обмеження часу 24 хвилини, випадковий порядок відповідей. Оцінюється перша спроба студента пройти тестування по 12-бальній шкалі. Адаптивний режим або штраф забороняється. Гранична оцінка правильної відповіді 100 %, а для дистракторів – 0%.

Під час практичного заняття викладач знаходить у системі Moodle дані про результати тестування студентів групи по даній темі. Студентам, які пройшли тестування у програмі Moodle на позитивну оцінку, дозволяється не складати тестовий контроль на практичному занятті. Оцінка за тестування у програмі Moodle враховується замість оцінки за тестовий контроль при виставленнні кінцевої оцінки за практичне заняття.

У роботі повинні бути вказані помилки студентів, кількість балів за окремі питання, підсумкова оцінка за роботу та поставлений підпис викладача, який перевіряв роботу. На аркушах відповідей студентів викладач зобов’язаний виставити оцінку за практичну частину заняття, семінарську частину та підсумкову середньоарифметичну оцінку за день заняття. Таким чином, у аркуші повинні бути виставлені наступні оцінки:

- за практичну частину;

- за семінарське обговорення;

- за контроль знань;

- підсумкова оцінка.

У кінці аркуша викладач ставить свій підпис і дату.

Усі оцінки (три за окремі частини заняття і четверта – середня) повинні бути виставлені у журналі академічної успішності студентів групи.

Аркуш з роботою студента та його оцінками повертається. Якщо група на наступний день після проведеного заняття знаходиться на іншій кафедрі студенти повинні самі забрати письмові роботи після 15-00 год. Викладачі кафедри можуть залишати перевірені письмові роботи черговому викладачу для подальшої їх передачі студентам. Письмові роботи студентів зберігати на кафедрі.

Черговий викладач повинен мати доступ до усіх письмових робіт студентів усіх груп, незалежно від того, хто є викладачем даної групи і яку тему вона вивчає.

Студент має право вияснити у викладача, який вів заняття, відмічені у роботі помилки, обговорити незрозумілі питання, опротестувати оцінку.

Порядок опротестування оцінки:

При незгоді з оцінкою студент має право її опротестувати протягом 2 тижнів після отримання цієї оцінки.

- студент звертається до викладача, який проводив заняття.

Викладач уточнює з студентом в усній формі окремі питання по темі заняття і має право змінити оцінку (при цьому у журналі попередня оцінка закреслюється і поруч виставляється нова).

- при незгоді з викладачем, студент може звернутися до завуча кафедри або до завідувача кафедри.

Наявність незадовільної оцінки не є підставою для не допуску студента до здачі підсумкового модульного контролю під час сесії. Поточну незадовільну оцінку студент може перездати за власним бажанням протягом двох тижнів від дня її отримання. Якщо незадовільна оцінка перездається на вищу, викладач у журналі академічної успішності повинен закреслити незадовільну оцінку і виставити оцінку, отриману при перескладанні. Надалі попередньо отримана незадовільна оцінка не враховується і середня арифметична оцінка при цьому не вираховується (розпорядження проректора з навчальної роботи № 8 від 30.01.2007 року, № 12 від 01.02.2007 року).

Якщо на кінець семестру студент має невідпрацьовані заняття, які пропущені з поважної причини (хвороба, пологи тощо), йому деканатом надається на ліквідацію академзаборгованості така кількість днів, яка ним пропущена, але не більше 30 календарних днів. Якщо студент пропустив в сумі більше 30 днів, він повинен взяти академічну відпустку або пройти повторний курс навчання.

Студентам, які не мають адміністративних стягнень, пропусків без поважних причин або мають академічну заборгованість через документально підтверджені поважні причини, декани факультетів можуть дозволити перездати під час семестру поточні дві оцінки на вищі або дві незадовільні оцінки після 2-х тижнів з дня їх отримання.

Самостійна робота студентів

Самостійна робота студентів проводиться в позаурочний час в дні чергувань викладачів на кафедрах.

Впровадження нової концепції освіти передбачає значне зростання відсотка самостійної роботи і, як результат, не лише прав, але й відповідальності студента .

Під час самостійної роботи кількість студентів на 1 викладача не повинна перевищувати 12 осіб. На кафедрах, де виникає така необхідність, з 15.30 до 21.30 організувати одночасне чергування 2-х викладачів, один з яких повинен приймати відробки у студентів, які мають „нб” і їхня кількість повинна становити не більше 12 осіб. Другий викладач повинен приймати відпрацювання „незадовільних оцінок”, практичні навички з матрикула тощо. До нього можуть записатися по 12 осіб у наступні години: 15.30-17.30; 17.30-19.30; 19.30-21.30.

У післяобідній час не обмежувати кількість практичних навичок, які студент може здати.

При здачі практичних навичок враховувати, що вони не закріплені за конкретними кафедрами. Їх може приймати будь-яка кафедра (навіть ФПО), якщо є необхідні умови та фахівці. Викладач має право прийняти у студента будь-яку навичку і від руки дописати її в додатку до журнала обліку успішності, якщо такої навички не було в переліку.

Студенти 6-го курсу мають право здавати практичні навички з циклів, яких вони не вивчали. В такому випадку викладачі відповідних циклів зобов’язані наперед завести журнали обліку успішності студентів відповідних груп з додатком до журналів з обліком практичних навичок.

Всі навички, зазначені у матрикулі, студенти зобов’язані здати до кінця навчального року.

Мотивація до виконання студентами самостійної роботи на кафедрі:

- Освоєння і складання практичних навичок, передбачених матрикулумом;

- Відпрацювання пропущених занять;

- Підготовка до занять з використанням навчально-методичних можливостей кафедр.

Під час самостійної роботи студенти можуть використовувати увесь потенціал кафедр та інститутів – отримати кваліфіковані консультації викладачів щодо виконання практичних навичок, опанувати практичні навички у тренажерних та фантомних залах, знайти необхідну інформацію для відпрацювання та підготовки до занять, користуючись ресурсами бібліотеки та Інтернету, при необхідності з допомогою чергового оператора. Важливим фактором зацікавленості студентів у самостійній роботі стане можливість використання навчальних компакт-дисків (з тренінговими і контролюючими програмами) - як розроблених в університеті, так і придбаних за кордоном.

Самостійна позааудиторна робота студентів організовується на кафедрах у робочі дні під керівництвом чергового викладача (асистенти і доценти) з 15.30 до 21.30 год., згідно з графіком, що вивішується на дошці оголошень та на Web-сторінці кафедри, а за бажанням кафедри і в суботу з 9.00 до 15.00 год.. За бажанням студента пропущене заняття може бути відпрацьоване в 2 етапи: 1 етап- відпрацювання практичної частини заняття; 2 етап (на другий день) – відпрацювання семінарської частини з контролем знань.

Кількість днів у тиждень, в які повинні чергувати викладачі кафедри (курсу), залежить від кількості ставок на кафедрі (або курсі, що територіально відокремлений від кафедри):

До 3 ставок – 1 раз на тиждень;

4-5 ставок – 2 рази на тиждень;

6-9 ставок – 3 рази на тиждень;

10 і більше ставок – щодня.

Черговий викладач повинен знаходитись на робочому місці увесь період чергування, тобто з 15.30 до 21.30.

Практично-орієнтована система навчання на перших

курсах (Z -система освіти)

Загальноприйнята система медичної освіти в Україні відповідає так званій Н-моделі викладання - тобто такій моделі, при якій спочатку (в основному 1-2 курси) вивчаються теоретичні дисципліни, а потім практичні, і часто вони не пов'язані між собою і в часі, і, як наслідок, у свідомості студента. До початку вивчення клінічних дисциплін студенти забувають значну частину теоретичного матеріалу, а надмір фундаментальних знань, не підкріплених практикою, призводить до перевантаження навчального процесу та слабкої практичної підготовки випускників.

Практично-орієнтована система (Z-модель) викладання передбачає одночасне вивчення теоретичних і практичних дисциплін, зі збільшенням частки клінічних предметів з кожним наступним роком навчання і зміщенням акцентів з теорії на практику - тобто недопустимим є проведення межі між теорією і практикою. Важливо, щоб студент з самого початку навчання не лише вчив константи, формули та інший цифровий матеріал, але й розумів, про що говорить наведена йому клінічна інформація, міг пояснити реальні клінічні дані, дати пропозиції. Тому вже з перших курсів при викладанні фундаментальних дисциплін студентам треба надавати інформацію, яка їм буде необхідною в клініці.

Зокрема, при викладанні анатомії і топографічної анатомії потрібно впровадити вивчення нормального розміщення органів та їх співвідношення на комп’ютерних томограмах, контрастних та оглядових рентгенограмах. Для цього треба створити банк комп'ютерних томограм та рентгенограм тіла людини на електронних і плівкових носіях, які можна буде використати під час проведення практичних занять.

При викладанні медичної хімії студенти повинні освоїти сучасні клінічні і лабораторні методи дослідження, навчитись аналізувати результати біохімічних аналізів крові, сечі, які отримані з клініки і виписані на стандартних клінічних бланках. Наприклад, під час вивчення біохімії крові та білкового обміну студент повинен вивчити також протеїнограму та коагулограму крові, при вивченні біохімії нирок - параметри нормального аналізу сечі та можливі причини патологічних змін на біохімічному рівні, обміну вуглеводів - види цукрових кривих та методику цукрового навантаження.

На кафедрі нормальної фізіології студенти повинні ознайомитись з основними функціональними методиками дослідження організму, причому не лише з їх результатами, але й з методикою виконання та запису результатів. Студент повинен вільно читати ЕКГ здорової людини і вміти визначати за ним частоту пульсу і особливості ритму, знати види і розшифровку спірограми, методику проведення велоергометрії і т.д.

На кафедрі патологічної фізіології увага акцентується на зміні тих чи інших параметрів роботи організму при різних захворюваннях. При вивченні патології тієї чи іншої системи потрібно освоїти усі сучасні клінічні методики її дослідження та інтерпретацію їх результатів (загальні і біохімічні аналізи крові і сечі, ЕКГ, спірографія, урографія, дослідження з використанням радіоактивних ізотопів тощо). Студент повинен не тільки вказати, норму чи патологію він виявив, але й назвати можливу причину патології, які можуть бути застосовані інші методи діагностики на підтвердження діагнозу і яку інформацію вони можуть дати, вказати основні принципи лікування. При аналізі клінічних досліджень доцільно використовувати загальноприйняті абревіатури та термінологію, ознайомити студента з особливостями проведення досліджень у різних клініках та навчити їх розшифровувати.

Практично орієнтоване навчання повинні передбачити і інші кафедри, що проводять викладання на 1-2 курсах.

Використання у навчальному процесі результатів, отриманих у клініці - це лише частина практичного заняття. Студенти повинні самі навчитися працювати на обладнанні, яке застосовується у клініці, або принаймні побачити, як воно працює. Для цього потрібно створити належне матеріально-технічне забезпечення навчального процесу. З метою концентрації обладнання на кафедрі та ефективного його використання треба створити вузькотематичні навчальні кімнати. Наприклад, на кафедрі медичної біохімії доцільно створити тематичну кімнату "Метаболізм білків" і оснастити її універсальним біохімічним аналізатором, фотоелектроколориметром, спектрофотометром, рефрактометром, апаратом для електрофорезу, центрифугою, термостатом. На кафедрі патологічної фізіології у кімнаті "Патологія серцево-судинної системи" встановити 6-ти та 2-канальний електрокардіографи, УЗД-апарат. При відсутності на кафедрі дороговартісних апаратів окремі практичні заняття можна провести у лабораторіях чи відділеннях консультативно-лікувального центру університету або лікарень. Дні таких занять повинні бути відмічені у розкладі і студенти про це повинні знати заздалегідь.

Для забезпечення належного фахового рівня та опанування нових технологій діагностики, викладачів таких кафедр треба щорічно направляти на стажування у клінічні лабораторії та відділення. Воно повинно тривати 1-2 тижні на рік для кожного викладача і проводитись за графіком, проте не обов'язково одномоментно - можливе проведення стажування 1-2 дні. Зокрема, стажування викладачів анатомії треба проводити у відділеннях комп'ютерної томографії на рентгенівському і магнітно-ядерному комп'ютерному томографі. Викладачі кафедри медичної хімії повинні пройти стажування у біохімічних лабораторіях лікарень, а нормальної та патологічної фізіології — у кабінетах функціональної діагностики. Під час стажування викладачі повинні детально опанувати методи, які застосовуються у клініці, зібрати інформацію у вигляді аналізів хворих, рентгенограм, кардіограм, УЗД-досліджень - для того, щоб студенти мали змогу побачити, як реально виглядають та описуються ті чи інші дослідження і почали освоювати клінічну термінологію. На кафедрі інформація повинна бути систематизована та розтиражована для навчання студентів.

Для підвищення рівня викладання дисциплін навчальний план окремих теоретичних і клінічних кафедр доцільно поділити на тематичні цикли (змістові модулі), наприклад, на кафедрах медичної хімії, нормальної фізіології, патологічної фізіології. Один викладач протягом навчального року буде закріплений за одним або кількома циклами, як правило, з одного модуля (наприклад, на кафедрі нормальної фізіології - фізіологію серцево-судинної системи, або фізіологію органів травлення; на кафедрі внутрішньої медицини - ревматологію, або кардіологію, або нефрологію). Кожен викладач протягом навчального року повинен поглиблено вивчити усі сучасні клінічні методи дослідження зі свого циклу (наприклад, методи, що застосовуються для оцінки стану серцево-судинної системи взагалі - на нормальній фізіології, окремих її захворювань — на патологічній фізіології і біохімії тощо) з використанням усіх інформаційних ресурсів (Інтернет і т.д.). Загальні теми викладають усі викладачі кафедри на початку вивчення дисципліни, а послідовність викладання циклів після загальних тем не має значення. За такої організації навчального процесу викладач набуває вузької спеціалізації та досягає глибокого професіоналізму за напрямком вибраного циклу. Крім того, кожна група студентів, вивчаючи почергово цикли, познайомиться з усіма викладачами кафедри.

Лінії практичних навичок

Матрикул практичних навичок - це перелік практичних навичок, який складений кафедрами на основі галузевих стандартів освіти (освітньо-кваліфікаційної характеристики) і є обов'язковим для опанування студентом протягом навчального року. Практичні навички розподілені по курсах, які у матрикулах названі лініями. Рік навчання відповідає номеру лінії. Половина практичних навичок однієї лінії повинна бути здана протягом осіннього семестру.

Здавати практичні навички викладачу студенти можуть як під час проведення практичної частини занять, так і під час позааудиторної самостійної роботи. Під час опанування практичної навички викладач створює всі умови для студента, а також може проконсультувати його щодо методики та техніки її виконання і при потребі практично продемонструвати. Студент має право самостійного вибору часу здачі кожної навички, кафедри (серед тих, які можуть її зарахувати) та викладача (при умові, що він відповідає за ведення відповідного циклу), якому буде її здавати.

Студенти зобов’язані здати лише ті навички, які перераховані у Матрикулі. Кафедра зобов’язана:

- створити умови студентам для складання практичних навичок;

- при необхідності додатково призначити викладачів або дні чергувань;

- організувати студентів для складання практичних навичок.

Кожній із практичних навичок присвоєно один з наступних рівнів опанування:

Перший рівень оволодіння навичкою це теоретичний виклад усіх етапів її виконання.

Другий рівень передбачає, окрім знанні і розуміння усіх етапів виконання практичної навички, хоча б одноразове бачення її виконання на практиці (виконання маніпуляції, процедури або пацієнта з відповідним захворюванням тощо). Виявляється шляхом опитування студента щодо техніки виконання навички та подальшої присутності його під час виконання навички.

Третій рівень передбачає виконання навички на муляжі, фантомі чи в лабораторних умовах.

Четвертий рівень вимагає проведення студентом маніпуляції в лабораторії (діагностичної чи лікувальної процедури, курації хворого тощо) під наглядом викладача. Викладач може проводити невеликі корективи.

П'ятий рівень виставляється за умови самостійного виконання студентом практичної навички.

Складання навички, окрім практичного виконання, передбачає ґрунтовне знання і розуміння студентом її теоретичних аспектів.

Тому, приймаючи у студента практичну навичку 2-го і вище рівня, викладач попередньо обов'язково повинен переконатись шляхом опитування, чи знає студент методику її виконання.

Рівень оволодіння повинен бути не нижчий, ніж зазначений у матрикулі щодо кожної навички зокрема. Курація хворих передбачає не лише кількаразове відвідування стаціонарного (чи прийом амбулаторного) пацієнта з відповідним діагнозом, присутність при проходженні хворим протягом цього часу діагностичних процедур (УЗД, ЕКГ, ЕГДС тощо), але й знання даної патології, методів її діагностики, лікування.

Викладач, який прийняв практичну навичку, ставить у відповідній графі матрикулу студента відмітку "зараховано", записує назву кафедри, дату здачі навички, вчене звання, своє прізвище, ім'я, по-батькові та особистий підпис. У випадку незарахування навички місце запису залишається пустим. З метою належної теоретичної підготовки і практичного засвоєння незарахованої навички перездача допускається не раніше ніж через 2 дні.

Викладач, який поставив відмітку про здачу практичної навички, несе персональну відповідальність перед деканатом щодо відповідних умінь студента.

Відмітка про здачу студентом практичної навички вноситься викладачем також у додаток до журналу академічної успішності студентів групи. Додаток видається друкарським способом, видається в деканаті, є продовженням журналу і містить перелік прізвищ студентів та перелік практичних навичок. У цьому додатку у графі на перетині прізвища студента і назви практичної навички викладач ставить дату приймання практичної навички та свій підпис. Записи у додатку зберігаються на кафедрі разом з журналом академічної успішності і можуть бути звірені у будь-який час з записами у матрикулі.

Після завершення осіннього семестру матрикул подається у деканат для підрахунку відсотка зданих навичок. Після завершення навчального року і зарахування усіх практичних навичок даної лінії матрикул здається у деканат і зберігається в архіві, як інші документи про успішність студентів.

Студенти, які своєчасно не складуть практичних навичок будуть відраховані з університету. Студенти у яких буде поважна причина несвоєчасного складання практичних навичок зобов’язані будуть складати їх влітку під час канікул і кафедри зобов’язані забезпечити для таких студентів необхідні умови для складання.

Несвоєчасне виконання матрикулу є підставою для недопущення студента до екзаменаційної сесії та відрахування його з університету.

Витяг з “Положення про проведення об'єктивного структурованого клінічного іспиту (ОСКІ) в ТДМУ

Об'єктивний структурований клінічний іспит (ОСКІ) – сучасний тип оцінки знань, який використовується у медицині. При цьому студенту медичного закладу чи лікарю, який підвищує свою кваліфікацію, пропонують різні клінічні ситуації, спостерігають за його діями, аналізують їх та максимально об'єктивно оцінюють його знання, вміння самостійно обстежити хворого, поставити діагноз, провести лікарську маніпуляцію, надати кваліфіковану допомогу тощо. Звертається увага на комунікативні навички.

ОСКІ на медичному факультеті проводиться наприкінці третього та четвертого років навчання та наприкінці кожного семестру впродовж п'ятого року навчання – після зарахування необхідних практичних навичок, зазначених у матрикулі відповідної лінії, та перед проведенням семестрового тестового контролю або іспиту. Слід зазначити, що у ОСКІ входять лише ті клінічні дисципліни, з яких студенти складають іспит. При перездачі іспитів студентами відсотковий розподіл остаточної оцінки залишається таким самим.

Семестровий тестовий контроль рівня знань студентів

Ці положення поширюються на студентів 1-2 курсів медичного факультету і факультету іноземних студентів, які навчаються за кредитно-модульною системою та, починаючи з 2006-2007 н.р. на студентів перших курсів фармацевтичного та стоматологічного факультетів. Для студентів наступних курсів медичного та інших факультетів посеместровий контроль знань та сесії будуть проводитись за традиційними методиками, проте для полегшення наступної адаптації до кредитно-модульної системи буде здійснюватися лише щоденний і семестровий або річний (екзаменаційна сесія) контроль знань, підсумкові заняття проводити не будуть. При запровадженні кредитно-модульної системи навчання на цих курсах, або незалежно від цього, поступово буде вводитись аналогічний тестовий контроль.

Оцінювання - це один із завершальних етапів навчальної діяльності студента та визначення успішності навчання. Процедура та методика оцінювання суттєво впливають на остаточні результати, можливість аналізу та статистичну достовірність оцінок. Тому при оцінюванні необхідно надавати перевагу стандартизованим методам, в першу чергу тестуванню.

Тестування здійснюється з використанням віденського досвіду - відповіді відмічаються на паперовому носії, виданому друкарським способом, який потім сканується і розшифрування відповіді здійснюється за допомогою спеціальної комп'ютерної програми.

Вимоги до тестів такі ж, як до тестів, що застосовуються для здачі ліцензійних іспитів „Крок":

• тести повинні бути валідними, тобто відповідати рівню
середнього студента;

• на 1 запитання наводиться 5 відповідей, з яких потрібно
вибрати 1 правильну;

• питання повинні бути конкретними, щоб не допустити
неправильного їх трактування;

• відповіді повинні бути конкретними.

Комп'ютерний комбінований тестовий контроль знань (семестровий контроль) здійснюється після закінчення семестру.

На останньому занятті модуля студенти не складають підсумкового модульного контролю. Питання підсумкових модульних контролів з різних дисциплін включаються у вигляді тестів у комплект питань комп'ютерного комбінованого тестового іспиту (об'єднаний для усіх дисциплін даного семестру), який проводиться в кінці семестру. У іспит не включаються питання модулів, які до кінця семестру не завершилися, вони переносяться на наступний семестр. З кожної дисципліни у семестровий іспит включаються тести, кількість яких повинна бути кратною 12 і пропорційною до кількості годин, що відводяться на дисципліну. У кожен варіант для семестрового контролю повинно виноситись не менше 24 тестів з кожного модуля, які вивчалися у семестрі. Кількість варіантів (білетів) тестів для семестрового контролю повинна становити не менше 10.

Оцінка виставляється окремо за кожний модуль, які включені у комбінований тестовий іспит.

Перескладати модулі семестрового контролю при незадовільній оцінці дозволяється лише два рази з дозволу деканату: перший раз – у тестовій формі, другий раз - у формі співбесіди студента з комісією, створеною деканом факультету. Співбесіду проводять на кафедрі (кафедрах) з тієї дисципліни (дисциплін), з якої (яких) студент не зміг скласти розділ (розділи) тестового контролю.

Проведення тестових іспитів здійснює університетський центр незалежного тестування шляхом автоматизованого комп'ютерного відбору тестових запитань за допомогою спеціальних програм із наявної бази даних. Загальна кількість тестів повинна бути не більше 350 на 1 студента (на 1 варіант) залежно від кількості дисциплін, що виносяться на іспит. Варіанти, які виносять на день іспиту, формуються центром тестування ввечері напередодні іспиту. Бази тестових завдань для проведення іспиту кафедри щороку подають в центр тестування не пізніше як за 2 тижні до початку іспиту із розрахунку 20 тестових завдань на одну академічну годину аудиторних занять. Базу тестових завдань необхідно оновлювати щороку на 25%.

Тести для контролю семестрового рівня знань заборонено використовувати для контролю поточного рівня знань.

Витяг з “Тимчасової інструкції

з оцінювання навчальної діяльності студентів при впровадженні кредитно-модульної системи організації навчального процесу”

Вступ

Основним завданням впровадження кредитно-модульної системи підготовки фахівців є запровадження передбаченої Болонською декларацією системи академічних кредитів, що аналогічна ЕСТS (Європейській кредитно-трансферній системі). Саме її розглядають як засіб підвищення мобільності студентів щодо переходу з однієї навчальної програми на іншу, включно з програмами післядипломної освіти. ЕСТS стане багатоцільовим інструментом визнання й мобільності, засобом реформування навчальних програм, а також засобом передачі кредитів вищим навчальним закладам інших країн. Важливий аспект запровадження кредитної системи накопичення — можливість враховувати всі досягнення студента.

Основні терміни, поняття та їх визначення

У зазначеному документі використано положенні Закону України «Про вищу освіту» від 17. 01. 2002 р. № 2984-III, «Про інноваційну діяльність» від 04. 07. 2002 р. № 40-V, документи МОН та МОЗ України щодо організації навчального процесу за кредитно-модульною системою.

Визначення термінів:

• кредитно-модульна система організації навчального процесу (далі - КМСОНП) – це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (кредитів);

• кредит – це одиниця виміру навчального часу студента, необхідного для засвоєння навчальної дисципліни. Один навчальний рік становить 60 кредитів. Один кредит становить 30 академічних годин;

• модуль – це задокументована логічно завершена частина навчальної дисципліни, практики, державної атестації, що реалізується відповідними формами організації навчального процесу і закінчується підсумковим модульним контролем;

Структура навчальної дисципліни (курсу), яка викладається за КМСОНП

Навчальній дисципліні (курсу) присвоюються кредити, кількість яких визначається змістом та формами організації навчального процесу. Кожен кредит відповідає модулю або декільком модулям. Навчальна дисципліна складається із модулів, кожний з яких у свою чергу складається із змістових модулів.

Орієнтовна структура робочої навчальної програми дисципліни (курсу)

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМ. І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО

“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Проректор з навчальної роботи

_____________________

___. ___.200_ р.

Робоча програма

з______________________________________________________

кафедра ________________________________________________

Спеціальність (назва, шифр)

Структурований (розширений) навчальний план з дисципліни

Структура навчальної дисципліни		Кількість годин/ з них					Курс, рік навчання	Семестр	Вид контролю
		Всього год./ кредитів	Аудиторних			Самостійна робота студентів
Назва модулів	Назва змістових модулів		Лекції	Практичні заняття	Семінарські заняття
	1. 2. 3.							1	Підсумковий тестовий контроль в кінці семестру
	4. 5. 6.							1
Модуль практичних навичок	1. 2 3.
Примітка: Модуль практичних навичок становить 60% від кількості годин, наданих на самостійну роботу.

Програму склали: _________________________________________.

Програму обговорено на засіданні кафедри:

„___”__________ 200_ р., протокол №____

Завідувач кафедри __________________

Програму ухвалено на засіданні циклової методичної комісії _____________________

„___”__________ 200_ р., протокол №____

Голова циклової методичної комісії ___________________

Тернопіль 200_ р.

1. Пояснювальна записка і структура дисципліни.

2. Мета вивчення навчальної дисципліни (кінцеві цілі) .

3. Зміст програми.

Тематичний план лекцій

№ з/п	Тема лекції	ПІБ лектора
1.
2.
3.
4.
.....

Тематичний план практичних занять

№ №з/п	Тема заняття	Кількість годин	Кількість кредитів
Модуль 1. (назва) (К-сть змістових модулів)
1	Змістовий модуль 1 (назва)
	1 Тема практичного заняття
	2 Тема практичного заняття
Модуль 2. (назва) (К-сть змістових модулів)
3	Змістовий модуль 2 (назва)
.	1 Тема практичного заняття
	2 Тема практичного заняття
	Змістовий модуль 3 (назва)
7	1 Тема практичного заняття
8	2 Тема практичного заняття

Перелік практичних навичок, внесених у матрикули

практичних навичок

№з/п	Назва практичної навички	Рівень опанування	Лінія матрикула	Назва змістового модуля у матрикулі
1.

Практичні навички можуть повторюватися в робочих програмах декількох дисциплін і прийматись на різних кафедрах.

Тематично-календарний план лекцій

ГРАФІК ЛЕКЦІЙ З ______________________(дисципліни) на ________місяць 200_ року
№ №з/п	Дата Читання	Година проведення	Номер аудиторії	№№ студентських груп	Вчене звання, ПІБ лектора	Тема лекції

Тематично-календарний план практичних занять

№ з/п

Дата проведення занять

№ групи

№ № тем заняття

Вчене звання, ПІБ викладача

Тематично-календарний план практичних занять для дисциплін, що викладаються за цикловою системою

РОЗКЛАД __ КУРС (Дисципліна)

Назва циклу

Назва циклу

Назва циклу

Назва циклу

Дата

група

№ теми

Викладач

група

№ теми

викладач

група

№ теми

викладач

№група

№ теми

викладач

9

9

4. Зразки питань для семестрового тестового іспиту.

5. Форми контролю і критерії оцінювання знань в кінці робочого дня.

6. Перелік матеріально-технічного забезпечення навчального процесу.

7. Перелік навчально-методичної літератури:

А – основні; В - додаткові

Оцінювання успішності навчання студентів за кредитно-модульної системи організації навчального процесу

При оцінюванні необхідно надавати перевагу стандартизованим методам: тестуванню, структурованим письмовим роботам, структурованому за процедурою контролю практичних навичок в умовах, що наближені до реальних. За змістом необхідно оцінювати рівень сформованості вмінь та навичок, що визначені в Освітньо-кваліфікаційній характеристиці та відображені навчальною програмою відповідної навчальної дисципліни.

Проводиться:

- щоденний контроль знань

- семестровий тестовий контроль знань

Оцінювання модуля

На останньому занятті модуля студенти не складають підсумкового модульного контролю. Питання підсумкових модульних контролів з різних дисциплін включаються у вигляді тестів у комплект питань комп'ютерного комбінованого тестового іспиту (об'єднаний для усіх дисциплін даного семестру), який проводиться в кінці семестру. У іспит не включаються питання модулів, які до кінця семестру не завершилися, вони переносяться на наступний семестр.

Оцінка за модуль для студентів, які навчаються за кредитно-модульною системою, визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності та оцінки тестового підсумкового семестрового модульного контролю (у балах за 12-ти бальною шкалою) згідно з формулою:

М = (0.6×П + 0.4×К),

де П – середній бал поточної успішності

К – оцінка за модульний контроль.

Оцінка за поточну навчальну діяльність визначається як середнє арифметичне усіх поточних оцінок (сума оцінок ділиться на їх кількість).

Оцінка за тестовий семестровий контроль і підсумкова оцінка за модуль виставляється під час проведення семестрового тестового іспиту.

Відповідно до рішення Вченої ради від 16.10.2007р., протокол № 3 кінцеву оцінку за дисципліну студентам стоматологічного і фармацевтичного факультету необхідно виставляти керуючись наступними критеріями:

- 50% кінцевої оцінки складає середня поточна успішність студентів протягом вивчення дисципліни;

- 50% кінцевої оцінки складає бал, отриманий під час іспиту;

загальна кінцева оцінка за дисципліну є середньою арифметичною від двох зазначених вище складових.

Оцінка за ОСКІ виставляється окремою графою у додатку до диплому і в програмі “Контингент”.

Підсумковий семестровий модульний контроль здійснюється шляхом проведення комплексного тестового іспиту – нової форми семестрового контролю знань студентів, яка відповідає європейським стандартам якості вищої освіти.

Обов'язкові умови допуску до підсумкового модульного контролю:

- середній бал поточної успішності за модуль повинен бути не менше 4 бали (достатньо) (за 12-ти бальною шкалою);

- відсутність академічної заборгованості.

- у весняному семестрі освоєння модуля практичних навичок відповідної лінії.

Кафедри в день закінчення семестру (визначений в наказі ректора) подають в деканат списки студентів, які мають академічну заборгованість (за встановленою формою) і середній бал поточної успішності за кожен окремий модуль. Подача середнього балу поточної успішності повинна здійснюватися кафедрою у вигляді відомостей з підписом викладача навпроти прізвища кожного студента (за правильний підрахунок кількості балів відповідальність несе викладач, який підписує відомість та завідувач кафедри. У відомості обов'язково вказувати недопущених студентів та тих студентів, які не набрали мінімальної кількості з модуля. Подачу відомостей у деканат проводити на електронному та паперовому носіях.

На іспит для студентів виносяться тестові завдання з усіх завершених модулів всіх дисциплін, що вивчаються студентами протягом семестру.

Проведення тестових іспитів здійснює університетський центр незалежного тестування шляхом автоматизованого комп’ютерного відбору тестових запитань за допомогою спеціальних програм із наявної бази даних.

Оцінки виставляються з кожного модуля і дисципліни за 12-бальною шкалою. Результати перевірки в присутності членів екзаменаційної комісії вносяться членами технічної групи у заздалегідь підготовлені відомості із проставленими середніми балами за поточну успішність (за один модуль). При формуванні відомостей комплексного іспиту у центрі тестування необхідно вказувати прізвища всіх студентів академічної групи (в тому числі недопущених, і тих, що не з'явилися).

Оцінки, внесені у відомості, завіряються підписами викладачів з відповідних предметів, які входять до складу екзаменаційної комісії. Кінцева оцінка за модуль дисципліни виставляється згідно з розробленою формулою. Аналогічно вносять одержану оцінку за дисципліну (або модуль) в індивідуальний навчальний план студента.

При одержанні на підсумковому модульному контролі незадовільної оцінки за модуль цей модуль не зараховується і студент зобов’язаний перескласти підсумковий модульний контроль у центрі тестування. Перескладати модулі при незадовільній оцінці дозволяється лише два рази з дозволу декана відповідного факультету під час канікул (до початку нового семестру).

Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент отримав оцінку не менше "4" за 12-бальною шкалою.

Оцінювання дисципліни

Оцінка з дисципліни виставляється як середня з оцінок за модулі, на які структурована навчальна дисципліна і лише тим студентам, яким зараховані усі модулі з дисципліни.

Оцінка за диференційований залік вираховується як середній бал з оцінок, отриманих студентом за весь період вивчення предмету. У випадку незгоди з одержаною оцінкою за диференційований залік, студент має право не пізніше 1 дня після виставлення оцінки повідомити викладача про бажання перескласти диференційований залік. Перескладання проводиться у день найближчого чергування викладача або в інший день, визначений завідувачем кафедри (протягом наступного тижня після останнього заняття), але до початку екзаменаційної сесії.

В білет для складання диференційованого заліку повинні бути включені питання з усього курсу дисципліни.

ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ ДЕКАНАТІВ

Одночасно із 12-бальною системою оцінювання знань студента при КМСОНП вводиться 200-бальна система для складання рейтингу студентів, який у свою чергу дозволяє ранжувати студентів за шкалою ЕCTS. Шкала ЕCTS вноситься до диплому міжнародного зразка студента.

200 балів – це максимальна кількість балів, яку студент може набрати при вивченні кожного модуля, незважаючи на різну кількість тем, що може входити до його складу. Вони розподіляються наступним чином:

· за поточну діяльність – 120 балів (60% кінцевої оцінки)

· за результати підсумкового модульного контролю, який проводиться під час комп’ютерного комплексного семестрового тестового іспиту - 80 балів (40% кінцевої оцінки).

Мінімальна кількість балів, яку повинен набрати студент при вивченні модуля, для допуску до підсумкового модульного контролю становить 40 балів. При цьому середній бал поточної успішності повинен становити не менше "4" за 12-бальною шкалою.

Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів або отримав оцінку "4" за 12-бальною шкалою.

Переведення оцінок за поточну успішність з 12-бальної у 200-бальну шкалу здійснюється наступним чином:

12-бальна шкала	120-бальна шкала
12	120
11	110
10	100
9	90
8	80
7	70
6	60
5	50
4	40

Переведення оцінок за тестовий іспит здійснюється таким чином:

12-бальна шкала	80-бальна шкала
12	80
11	77
10	74
9	70
8	66
7	62
6	58
5	54
4	50

Кінцеву оцінку за модуль за 200-бальною шкалою можна вирахувати як суму балів поточної успішності та за тестовий іспит.

Наприклад, середня оцінка студента за поточну успішність становить 10, що в переводі у 200-бальну шкалу відповідає 100 балам. Оцінка за тестовий іспит – 9, що в переводі у 200-бальну шкалу становить 70 балів. Сума балів за модуль становить: 100 + 70 = 170.

Ранжування студентів за кінцевим результатом здійснює комп'ютерна программа "Контингент".

Конвертація кількості балів з дисципліни в оцінки за шкалою ECTS та за чотиририбальною (традиційною) шкалою

Студенти, які навчаються за однією спеціальністю, з урахуванням кількості балів, набраних з дисципліни, ранжуються за шкалою ЕСTS таким чином:

Оцінка ECTS	Статистичний показник	Визначення	Оцінка за чотирибальною шкалою
А	Найкращі 10 % студентів	Відмінно	5
В	Наступні 25 % студентів	Дуже добре	4
С	Наступні 30 % студентів	Добре	4
D	Наступні 25 % студентів	Задовільно	3
E	Останні 10 % студентів	Достатньо	3
FX	-	Незадовільно (необхідна додаткова робота для отримання заліку)	2
F	-	Незадовільно (необхідна серйозна подальша робота)	2

Ранжування з присвоєнням оцінок "A", "B", "C", "D", "E" проводиться для студентів даного курсу, які навчаються за однією спеціальністю, і успішно завершили вивчення дисципліни .

Оцінки з дисципліни FX, F (“2”) виставляються студентам, яким не зараховано хоча б один модуль з дисципліни після завершення її вивчення.

Оцінка FX виставляється студентам, які набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність, але яким не зарахований підсумковий модульний контроль (перший раз склали підсумковий модульний контроль на "незадовільно"). Ця категорія студентів має право на перескладання підсумкового модульного контролю за затвердженим графіком під час зимових канікул (до початку весняного семестру) або літніх канікул (до 1 липня поточного року) впродовж двох тижнів після завершення відповідного семестру. Повторне складання підсумкового модульного контролю дозволяється не більше двох разів.

Оцінка F виставляється студентам, які відвідали всі аудиторні заняття з модуля, але не набрали мінімальної кількісті балів за поточну навчальну діяльність і не допущені до підсумкового модульного контролю.

Студент, який не набрав протягом семестру мінімальної кількості балів з одного або двох модулів не може бути допущений до підсумкового семестрового модульного контролю. Ця категорія студентів має право на повторне вивчення модуля протягом канікул і повинна здати його до початку наступного семестру.

Студенту, який з поважної причини не виконав всі види робіт, передбачені навчальною програмою, вносяться корективи до індивідуального навчального плану.

Витяг з “Тимчасової інструкції

оцінювання навчальної діяльності студентів,

які навчаються за традиційною системою”

Нормативна база

Дана інструкція базується на основних положеннях:

· Закону України «Про вищу освіту» від 17. 01. 2002 р. № 2984-III;

· наказу МОЗ України № 161 від 02.06.93 „Про затвердження Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах”;

· наказу МОЗ України № 245 від 15.07.96 „Про затвердження Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти”;

· наказу МОЗ України № 191/153 від 06.06.96 „Про затвердження Положення про академічні відпустки та повторне навчання у вищих закладах освіти”;

· освітньо-кваліфікаційних характеристиках та освітньо-кваліфікаційних програмах підготовки спеціалістів з напрямів підготовки «Медицина», «Фармація», „Стоматологія”;

· Концепції розвитку ТДМУ імені І.Я. Горбачевського,

· Інших нормативних документів МОН та МОЗ України, що стосуються організації навчального процесу.

Структура навчальної дисципліни (курсу)

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМ. І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО

“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Проректор з навчальної роботи

_____________________

___. ___.200_ р.

Робоча програма

з________________________________________

кафедра ________________________________________________

Спеціальність (назва, шифр)

Курс	Всього годин занять	В т.ч.			Вид контролю
		Лекції	Практ. заняття	Самостійна робота студентів
					Іспит
Матрикул практичних навичок		-	-
Примітка: Модуль практичних навичок становить 60% від кількості годин, наданих на самостійну роботу.

Програму склали: _________________________________________________________.

Програму обговорено на засіданні кафедри:

„___”__________ 200_ р., протокол №____

Завідувач кафедри _____________________________________

Програму ухвалено на засіданні циклової методичної комісії _____________________ „___”__________ 200_ р., протокол №____

Голова циклової методичної комісії ___________________

Тернопіль 200_ р.

1. Пояснювальна записка і структура дисципліни.

2. Мета вивчення навчальної дисципліни (кінцеві цілі) .

3. Зміст програми.

Тематичний план лекцій

№ з/п	Тема лекції	ПІБ лектора
5.
6.
7.
8.
.....

Тематичний план практичних занять

№ №з/п	Тема заняття	Кількість годин
1.	Тема практичного заняття
2.	Тема практичного заняття

Перелік практичних навичок, внесених у матрикули практичних навичок

№ з/п	Назва практичної навички	Рівень опанування	Лінія матрикула
1.

Практичні навички можуть повторюватися в робочих програмах декількох дисциплін і прийматись на різних кафедрах.

Тематично-календарний план лекцій

ГРАФІК ЛЕКЦІЙ З __________________________(дисципліни) на ________місяць 200_ року
№ №з/п	Дата читання	Година Проведення	Номер аудиторії	№№ студент-ських груп	Вчене звання, ПІБ лектора	Тема лекції

Тематично-календарний план практичних занять

№з/п

дата проведення занять

№ групи

№ № тем заняття

Вчене звання, ПІБ викладача

Тематично-календарний план практичних занять для дисциплін, що викладаються за цикловою системою

РОЗКЛАД _______ КУРС (Дисципліна)

Назва циклу

Назва циклу

Назва циклу

Назва циклу

Дата

група

№ теми

Викладач

група

№ теми

Викладач

група

№ теми

Викладач

№група

№ теми

Викладач

9

9

4. Зразки питань для семестрового іспиту.

5. Форми контролю і критерії оцінювання знань в кінці робочого дня.

6. Перелік матеріально-технічного забезпечення навчального процесу.

7. Перелік навчально-методичної літератури:

А – основні В - додаткові

Семестровий контроль

Для студентів, які навчаються за традиційною системою, семестровий контроль полягає в здачі письмово-усного іспиту з дисциплін, з яких навчальним планом передбачені екзамени.

Обов'язкові умови допуску до підсумкового контролю:

· середній бал поточної успішності за модуль повинен бути не менше 4 бали (достатньо) за 12-ти бальною шкалою;

· відсутність академічної заборгованості.

· у весняному семестрі освоєння модуля практичних навичок відповідної лінії.

Перескладання іспитів з незадовільної оцінки у період екзаменаційної сесії не дозволяється. Перескладання незадовільної оцінки з іспитів допускається не більше двох разів у присутності на останній перездачі комісії, що призначається деканом факультету.

Всі іспити повинні бути здані до початку навчального семестру.

Нарахування стипендії студентам, які навчаються за бюджетним фінансуванням повинно здійснюватися до початку навчального семестру.

Порядок переведення студентів на наступний семестр (навчальний рік), відрахування, поновлення та повторне навчання.

Переведення студентів на наступний семестр (навчальний рік)

· На наступний семестр ( навчальний рік) можуть бути переведені лише студенти, які повністю виконали вимоги навчального плану та склали на позитивні оцінки всі екзамени та диференційовані заліки.

· Умовні переводи забороняються.

Відрахування

У відповідності до положень закону України „Про вищу освіту” (стаття 45), наказу МОН України № 245 від 15.07.96 р. та тимчасового положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців (наказ МОН України № 48 від 23.01.2004 р.) студент може бути відрахований з університету:

1. За власним бажанням.

2. За невиконання навчального плану.

3. За академічну неуспішність:

4. В зв'язку з неможливістю сформувати студентом індивідуального плану на наступний рік внаслідок незарахування йому запланованих модулів та обмежень, накладених структурно-логічною схемою підготовки.

5. За порушення умов договору про навчання.

6. За нездачу інтегрованого тестового іспиту «Крок».

7. В зв’язку з переводом в інший вищий навчальний заклад.

8. За грубе порушення навчальної дисципліни і правил внутрішнього розпорядку вищого закладу освіти.

9. За станом здоров’я на підставі висновку ЛКК.

10. За іншими причинами, що передбачені чинним законодавством.

*** Відрахування неповнолітніх студентів здійснюється за погодженням зі службою у справах неповнолітніх місцевих органів виконавчої влади.

Повторне навчання та академічна відпустка

Студент може взяти перерву у навчанні в університеті згідно з порядком надання академічної відпустки, відміченим у «Положенні про академічні відпустки та повторне навчання у вищих закладах освіти» від 06.06.96 р. №191.

Студент, який не виконав вимоги навчального плану, має академічну неуспішність, не здав інтегрований іспит «Крок-1» або «Крок-2» за власним бажанням може пройти повторний курс навчання.

Повторний курс навчання – це повторне проходження працездатним студентом ( який не має права на отримання академічної відпустки за медичним показанням) курсу навчання за певний семестр, навчальний план якого студент не виконав у повному обсязі з різних причин. Студенти першого курсу правом на повторне навчання не користуються.

Поновлення на навчання

Поновлення до складу студентів здійснюється ректором університету незалежно від тривалості перерви у навчанні, причини виключення, форми навчання і з урахуванням здатності претендента успішно виконувати графік навчального процесу.

Поновлення студентів, які перебували в академічній відпустці здійснюється через ЛКК.

Поновлення студентів на 1 курс заборонено.