Вступ

 

Сучасна наука для вивчення складних явищ та обєктів використовує системний аналіз. Комплексний обєкт дослідження не може характеризуватися якоюсь однією (найважливішою або типовою) ознакою, у його описі одночасно враховуються багато невідємних властивостей. Навіть якщо досліджується не увесь комплексний обєкт, а лише його частина, сучасний системний підхід вимагає залучення усього спектра властивостей. Довільний фрагмент комплексу доводиться розглядати не ізольовано, а в багаточисельних суперечливих взаємозвязках і, що важливо, у різних можливих ситуаціях.

Такий підхід є дуже доречним при розгляді фундаментальних задач медицини. Як правило кожна з таких медичних проблем характеризується множиною взаємоповязаних факторів (ознак, показників, аналізів), яким властива мінливість залежно від обставин, та й зрештою від часу.

Головні концепції системного аналізу були сформульовані давно. Та, на жаль, крім філософських міркувань, вони не знаходили реальних практичних застосувань. Наступне привернення уваги до системного аналізу відбулося на початку 1960-х дякуючи кільком потужним результатм  Р.Белмана в теорії систем. Вітчизняна школа системного аналізу представлена такими прізвищами, як Понтрягін, М.М.Красовський, В.М.Глушков, Б.М.Бублик. Сучасний день системного аналізу - це використання методів кількісної та якісної теорії систем на базі сучасного апаратного та програмного забезпечення в найрізноманітніших прикладних областях, куди належить і медична інформатика.

Курс медичної інформатики містить розділ Системний аналіз в медицині. Його метою є вивчення теорії математичного моделювання медико-біологічних процесів і оволодіння методами побудови і дослідження  математичних моделей. Такий підхід лежить в основі систематизації набутого досвіду лікаря і ґрунтується на наявній базі даних і застосуванні статистичних методів виявлення багатопараметричних закономірностей, оцінки їх вірогідностей і побудови математичної залежності між окремими показниками. Розглядаючи закономірності, які перебігають в часі, студенти набувають навичок прогнозувати ефективність проведеного лікування, поширення епідемій, захворюваність, смертність тощо.

Вивченню даного навчального розділу передує опанування розділу, присвяченого сучасним інструментальним системам.

Далі наведемо формулювання основних практичних задач, що стоять при вивченні даного розділу:

n      розробити систему компютерного моделювання медичної динамічної системи, користуючись базою даних  досліджень групи пацієнтів;

n      розробити систему дослідження поведінки медичної динамічної системи з використанням технології Internet-програмування.

 

            Зазначимо, що для розвязування даних задач в посібнику та додатках запропоновано відкриті програмні модулі.